ГлавнаяПрессаПресса за Октябрь 2014Cultprostir: ГОГОЛЬВІЙ: ХОР НА КОЛІНАХ

3 Окт.

Cultprostir: ГОГОЛЬВІЙ: ХОР НА КОЛІНАХ

                                                                        ГОГОЛЬВІЙ: ХОР НА КОЛІНАХ

В Одеському оперному театрі відбулася прем'єра опери-балету «Вій». Кореспондент Cultprostir спостерігала за тим, як Гоголь в образі птаха споглядає переможну ходу пекла.

Автор нової постановки – відомий режисер і балетмейстер Георгій Ковтун. Для нього гоголівська повість – рідний матеріал. Його драматичний «Вій» успішно йде в Одесі вже десять років.

Нинішній спектакль приурочено до 80-річчя автора – українського композитора Віталія Губаренка (1934 – 2000). Близько п'ятисот костюмів, масштабні декорації, грандіозна бутафорія, яскраве світло. Розмах постановки такий, що вона не залишає глядачеві шансів на байдужість. І в цьому видно не тільки прагнення вразити розмірами, а й поетичність візуального ряду, вміння підкреслювати деталі. Кожен елемент працює на те, щоб повідомити глядачам якийсь код, дати ключ до розгадки гоголівських символів. Допомогти знайти в страшному і лячному дух казки. Такий почерк у художника-постановника Злати Цірценс.

Перш за все, Георгій Ковтун зробив акцент на балетних номерах. Новий «Вій» − це не опера-балет, а балет-опера. З'явилися нові персонажі – душі-двійники Хоми, Панночки, Сотника. Режисер, як і письменник, грає з героями – не без іронії та сарказму. Причому для Ковтуна одним з героїв є сам автор «Вія».

Саме Гоголь – провідний персонаж спектаклю. Він присутній у кожній сцені: керує ситуацією, спостерігає з боку за подіями, бере участь у побудові окремих мізансцен. У пролозі всі головні герої запускаються в дію саме Гоголем. У фіналі Гоголь буде повішений, але після з'явиться у вигляді скульптури як зворотна сторона Вія. Гоголь і Вій у постановці Ковтуна – одне ціле. 

Дві дії, які йдуть за прологом, несуть у собі захоплюючу гру режисерського розуму. У першому Панночка «з'їдає» душу Хоми, в другому залишається тільки його тіло. При цьому сама Панночка помирає фізично в першій дії, після чого живе лише її душа. Гоголь, який постає в образі чорного птаха, грає в цих метаморфозах головної героїні ключову роль. Активність нечисті в першій і другій діях також чітко різниться: вона заповнює простір, перетворюючи світ з реального на інфернальний.

Картинна, емоційна музика Віталія Губаренка тісно поєднується з ходом дії. Оркестрові партії рельєфні і насичені. Витончені алюзії на Ігоря Стравінського і Сергія Прокоф'єва легко прочитуються. Переклички з фольклором неординарні й винахідливі: як у сцені ярмарку, де «танець з шаблями» інтонаційно перегукується з відомою українською народною піснею «Засвіт встали козаченьки...». Однією з головних дійових осіб є хор, який особливо вражаюче вписався в дію в кульмінаційний момент: коли Хома збирається йти до храму вичитувати Панночку, він разом з хором стоїть на колінах. При всій силі акцентів, Георгій Ковтун не позбавляє глядача вибору – три крапки у відкритому фіналі дозволяють кожному доповнювати його власними смислами.

Одеська постановка «Вія» − не просто ще один спектакль на театральній мапі України. Це потенційний імпульс для прем'єр інших балетних та оперних творів Віталія Губаренка, і не лише його, а й інших сучасних композиторів. І, будемо сподіватися, не тільки у зв'язку з пам'ятними датами.

 

Ілона Таміліна

Матеріали взяті за силкою: http://cultprostir.com.ua/uk/post/gogolviy-khor-na-kolinakh