«Запорожец за Дунаем»

ГлавнаяРепертуарОперы«Запорожец за Дунаем»

«Запорожец за Дунаем»

«Запорожец за Дунаем»

Комічна опера на три дії (виконується з одним антрактом)
Лібрето Семена Гулака-Артемовського
У літературній редакції Максима Рильського

Тривалість: 2 години 20 хвилин

Диригенти - Ігор Чернецький, заслужений артист України Ігор Шаврук

Режисер-постановник – Георгій Дикий
Режисер – заслужений артист України Сергій Зуєнко
Художник-постановник – заслужений художник України Наталія Бевзенко-Зінкіна
Хормейстер-постановник - заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко
Постановка танців – народний артист СРСР Павло Вірський, заслужений артист України Олександр Сегаль
Відновлення – Сергій Лахтіонов
Режисери, що ведуть виставу – заслужений працівник культури України Наталія Григор, Сергій Красних


Члены постановочной группы

Зав. оперной труппой театра - заслуженная артистка Украины Наталья Ютеш
Зав. режиссёрской частью – Лариса Калашник
Зав. художественно-постановочной частью – Виктор Янчук

Художник по свету – Вячеслав Ушеренко
Концертмейстеры – Марина МариничНаталья РусинякВероника СтрукЛариса Хороленко
Режиссёры, ведущие спектакль – Наталья Григор, заслуженный работник культуры Украины, Сергей Красных
Начальник машинно-декорационного цеха – Виктор Мелешко
Художники-гримёры – Елена Васильчик, Евгения Галенко
Костюмеры - Оксана Чабаненко, Галина Чебышева


Главный дирижер театра - народный артист Республики Молдова Александру Самоилэ
Главный режиссёр театра – Оксана Тараненко
Главный хормейстер театра – заслуженный деятель искусств Украины Леонид Бутенко

 

Об опере

Відомість Гулаку-Артемовському як композитору принесла його опера «Запорожець за Дунаєм», яку він завершив у 1862 році. Її прем’єра відбулася на сцені Маріїнського театру в Петеребурзі вже за рік. У 1864-65 роках опера ставилася у Москві в Большому театрі. В обох виставах роль Карася виконував автор.

Тема опери «Запорожець за Дунаєм» тісно пов’язана з українською історією. Ідею її створення підказав композиторові видатний український історик, поет і мислитель Микола Костомаров. У 1775 році за наказом імператриці Катерини ІІ було знищено Запорізьку Січ. Багато запоріжців втекло за кордон, на територію, яка належала туркам. Там утворилася Задунайська Січ. Хоч устрій життя там і був схожий з Запорізькою Січчю, проте козаки мріяли повернутися на Україну. Туреччина сподівалася використати козацтво проти Росії, але у 1828 році, під час російсько- турецької війни частина козаків повернулася на батьківщину, і Задунайську Січ було знищено. Саме ці події стали підґрунтям задуму опери. Автор їх переосмислив і переніс у XVIII століття.

Опера полюбилася глядачам, проте незабаром її було знято з репертуару. Причиною стало польське повстання 1863 року. Цензура лягла і на розвиток української драматургії і театру. Якщо не зважати на любительські постановки, вперше після 1863 року «Запорожець за Дунаєм» української трупою було поставлено аж за 21 рік, у 1884 році, у Ростові-на-Дону. Відновлення сценічного життя опери припадає на радянські часи. Її було поставлено у багатьох театрах не тільки України, але й інших республік СРСР, і навіть за кордоном.

«Запорожець за Дунаєм» - перший твір, з яким українська народна пісня і народний танець вийшли на театральну сцену. Одна з особливостей опери - розмовні діалоги, які дозволяють яскравіше розкрити образи героїв. 

Действие I

Турецький берег Дунаю. Українці, які там мешкають, мріють про повернення на Україну. Нелегко їм живеться на чужині, під владою турецького султана. Біля хати запорожця Івана Карася його названа дочка Оксана сумує за своїм коханим, козаком Андрієм. Вона хотіла би жити з ним в Україні. Її друзі, з якими вона йде на жнива, намагаються втішити її.

Одарка теж хотіла б піти у поле, але нема на кого залишити хату, бо вже два дні немає вдома чоловіка. З'являється Карась. Добряче підвипивший, він побоюється зустрічі зі своєю дружиною. Він придумує різні відмовки, але врешті решт зізнається, що ночував у племінниці. Це розлючує Одарку остаточно.

Действие II

Неспокійно на душі у турецького Султана. Його непокоїть настрій підданих-запоріжців, у яких є всі підстави не любити його. Аби познайомитися з життям і настроєм козаків, Султан інкогніто прибуває до селища, де мешкає Карась. Запорожець сильно здивований появою незнайомого турка. Зав’язується розмова. Іван Карась висловлює припущення, що незнайомець прибув на магометанське свято, де, говорять, має бути сам Султан.

Гість обіцяє познайомити Карася з правителем. Іван, задоволений, пропонує турку випити з ним горілки. Поки запорожець ходить у дім за чаркою, Султан наказує своєму царедворцеві Селіху-Ага привести Карася до палацу. Селіх-Ага перевдягає запорожця у турецьку одежу, пропонує змінити ім’я з Івана на Урхана і проводжає до султанського палацу.

Між тим, з поля повертаються хлопці й дівчата.

Оксана і Андрій, які зустрілися після довгої розлуки, вирішують негайно бігти на батьківщину. Ніч темна, і човник давно готовий. Та тільки-но вони відпливають від берега, їх помічає турецька сторожа і кидається за ними в погоню.

Действие III

Повертається з султанського палацу Карась. Він продовжує грати турка. Одарка знову стурбована: чоловік називає себе Урханом і збирається завести гарем. Гіркі скарги Одарки на свою долю перериває прихід турецького імама Ібрагіма-Алі. За ним йде турецька варта із спійманими втікачами - Андрієм й Оксаною.

Імам збирає запорожців на майдані і оголошує наказ, в якому говориться, що Султан дозволяє всім бажаючим безперешкодно повернутися в Україну. Карась розповідає присутнім про відвідини палацу. Це завдяки його попередженням про ймовірне повстання, Султан вирішив добровільно відпустити українців на батьківщину.

Всенародна радість, хвацький український гопак.

Действующие лица и составы исполнителей

ИВАН КАРАСЬ, запорожец - народный артист Украины Василий Навротский, Дмитрий Павлюк
ОДАРКА, жена - народная артистка Украины Валентина Васильева, народная артистка Украины Людмила Ширина, заслуженная артистка Украины Надежда ШакунНаталья Каданцева 
ОКСАНА, приемная дочь Ивана Карася - народная артистка Украины Вера Ревенко, Анастасия Голубь, Анна Литвинова, Юлия ТерещукИнга Мартынова
АНДРЕЙ, молодой казак - Олег ЗлакоманДмитрий Михеев, Николай Суббота
СУЛТАН - заслуженный артист Украины Павел Ермоленко, Юрий Дудар
СЕЛИХ-АГА, придворный султана - Сергей Красных, Николай Решетнёв
ИБРАГИМ-АЛИ, имам - Сергей Красных, Дмитрий Себов
ХАСАН - Екатерина Кудлач

Исполнители в ближайшем спектакле

Действующие лица и состав исполнителей 11 ноября

Дирижер -  Игорь Чернецкий

 

Семен Гулак-Артемовський (укр.)

Семен Степанович Гулак-Артемовський - український композитор, співак, драматичний артист, драматург, автор першої української опери.

Народився у 1813 році у Городищі Черкаського повіту (зараз – Черкаська область, Україна).

Долю С. Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у київській бурсі, на його талант звернув увагу М. І. Глінка і взяв талановитого юнака з собою до Петербурга. Глінка спочатку сам давав йому уроки співу, а в 1839 року організував на його користь декілька концертів. На зібрані кошти Гулак-Артемовський вчився за кордоном. Побувавши в Парижі, він виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері.

У 1842 році Семен Гулак-Артемовський повернувся до Петербурга, де протягом 22 років був солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864-1865 роках – солістом Великого театру у Москві. Широку популярність Гулаку-Артемовському як композиторові принесла опера «Запорожець за Дунаєм», яка стала українською музичною класикою.

Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Т. Шевченку, з яким автор дружив з 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой, на горі та й женці жнуть» - рапсодія із збірки з семи пісень під загальною назвою «Українська свадба», та інші.

Семен Гулак-Артемовський також захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії».

Помер Семен Степанович Гулак-Артемовський в 1873 року в Москві, похований на Ваганьковському кладовищі.
 

Видео