ГоловнаФестиваліМіжнародний фестиваль мистецтвІІ Міжнародний фестиваль мистецтв в Одеській оперіУчасники фестивалюДень перший. Carmina Burana

День перший. Carmina Burana

ПОСТАНОВНИКИ:

Диригент-постановник, головний диригент театру 
Олександру САМОЇЛЄ, 
народний артист Республіки Молдова

Олександру Самоїле закінчив Санкт-Петербурзьку державну консерваторію ім. Миколи Римського-Корсакова по класу професорів Володимира Столлера та Арвіда Янсонса і Уральську державну консерваторію імені Модеста Мусоргського по класу професора Марка Павермана.
Протягом 1981 - 2003 років Олександру Самоїле працював головним диригентом та художнім керівником Національної опери Республіки Молдова. Співпрацював з такими колективами як Російський Національний оркестр, Великий симфонічний оркестр імені Петра Чайковського, оркестр Санкт-Петербурзької філармонії, New Philharmonic Tokyo (Японія), оркестр Румунського національного радіо.
Олександру Самоїле диригував у Большому театрі Росії, в Московському музичному театрі імені Костянтина Станіславського та Володимира Немировича-Данченка, в Михайлівському театрі Санкт-Петербурга, в оперних театрах Києва, Мінська, Самари, Челябінська, Уфи, Катеринбурга та інших міст. Він неодноразово брав участь в оперних фестивалях «Ірина Архипова представляє», які відбувалися з участю зірок світової оперної сцени. Маестро став одним із засновників і організаторів фестивалю «Запрошує Марія Бієшу», протягом двадцяти років бере участь у проведенні фестивалю та міжнародного конкурсу молодих оперних виконавців імені Марії Бієшу.
Олександру Самоїле здійснив більше шістдесяти оперних та балетних постановок у театрах багатьох країн світу, диригував в Англії, Іспанії, Італії, Португалії, Ірландії, Шотландії, Ісландії, Японії, Угорщині, Болгарії, Туреччині, Румунії. З 1988 року й донині маестро активно співпрацює з Національною оперою Румунії, де поставив низку цікавих оперних спектаклів.
Після успішного виконання опери «Аїда» Джузеппе Верді в Лондонському Royal Albert Hall у 1996 році, Олександру Самоїле кожного сезону диригує в Лондоні та інших містах Англії, Шотландії й Ірландії («Норма» Вінченцо Белліні, «Набукко» і «Травіата» Джузеппе Верді, «Кармен» Жоржа Бізе, «Тоска», «Богема», «Мадам Батерфляй», «Турандот» Джакомо Пучіні, «Летюча миша» Йоганна Штрауса та інші опери).
У 1990 році маестро обійняв посаду головного диригента й артистичного директора Державної опери міста Ізмір (Туреччина). Паралельно з цією діяльністю він регулярно співпрацював з колективами оперних театрів Стамбула, Анкари та Анталії, в яких поставив чимало спектаклів. Зокрема, «Електру» Ріхарда Штрауса, «Русалку» Антоніна Дворжака, «Євгенія Онєгіна» Петра Чайковського, «Макбет», «Отелло», «Трубадура», «Ріголетто» Джузеппе Верді, «Казки Гофмана» Жанна Оффенбаха, «Севільського цирульника» Джоаккіно Россіні, «Любовний напій» Гаетано Доніцетті, «Весілля Фігаро» «Викрадення із сералю» «Заїде», «Чарівну флейту», «Дон Жуана» Вольфганга Амадея Моцарта та інші опери.
Олександру Самоїле – постійний учасник міжнародного оперного фестивалю Aspendos, спеціально для якого поставив опери «Медея» Луїджі Керубіні, «Лючія ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті, «Набукко» та «Аїда» Джузеппе Верді, «Кармен» Жоржа Бізе, «Богема» Джакомо Пучіні, «Сільська честь» П'єтро Масканьї, «Паяци» Руджеро Леонкавалло та інші. Він неодноразово брав участь у Стамбульському оперному фестивалі.
Для фестивалю в античному Ефесі до 2000-річчя виникнення християнства маестро підготував грандіозну постановку ораторії Ф. Мендельсона Paulus («Павло») з участю чотирьох хорів і подвійного складу оркестру.
З 2009 року Олександру Самоїле працює головним диригентом і музичним керівником Одеського Національного академічного театру опери і балету. 


Режисер-постановник і автор відеоряду
Валерій РАКУ, 
заслужений діяч мистецтв Росії

Випускник Ленінградської (нині – Санкт-Петербурзька державна) консерваторії ім. М. Римського-Корсакова. Як художній керівник очолював великі оперні театри Росії: Казанський академічний театр опери і балету (1986-1992), московський театр «Нова опера» ім. Є. Колобова (1994-2013).
У 1987 році став художнім керівником міжнародного оперного фестивалю імені М. Шаляпіна; у 1989 році – міжнародного конкурсу молодих оперних співаків імені Ф. Шаляпіна; у 1991 році організував міжнародний Вагнерівський фестиваль у Казані. Член міжнародного Вагнерівського товариства. Поставив більше 40 спектаклів –опер, оперет, мюзиклів. Вперше в Росії поставив опери «Двоє Фоскарі» Дж. Верді, «Валлі» А. Каталані та «Гамлет» А. Тома.
Особливо яскраво проявив себе режисер у постановках open air на фоні історичних архітектурних споруд опер «Борис Годунов» М. Мусоргського та «Князь Ігор» О. Бородіна, масових святкувань – урочистостей з нагоди 200-річчя від дня народження О. Пушкіна на Красній площі в Москві та народного гуляння «Широка масляна» в Лужниках.


Балетмейстер-постановник
Юрий ВАСЮЧЕНКО, 
заслужений артист Россії

Випускник Ленінградського хореографічного училища імені Агрипини Ваганової по класу Абдурахмана Кумисникова. У 2001 році закінчив Московську академію хореографії, курс режисури хореографії Юрія Григоровича та Генріха Майорова і отримав кваліфікацію «балетмейстер, хореограф».
Лауреат Всесоюзного конкурсу артистів балету в Москві (1980 рік, П премія), конкурсів у Варні (1981 рік, Ш премія), Москві (1981 рік, Ш премія). 1981 року став лауреатом премії імені Ленінського комсомолу.
Виконував провідні партії в балетах «Лускунчик» та «Лебедине озеро» Петра Чайковського, «Егле – королева вужів» Едуардаса Бальсіса, «Вальпургієва ніч» Шарля Гуно, «Жізель» Адольфа Адана, «Спартак» Арама Хачатуряна, «Іван Грозний» та «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф»єва, «Дон Кіхот», «Пахіта» та «Баядерка» Людвіга Мінкуса, «Жар-птиця» Ігоря Стравінського та інших.
З 1985 року викладає в Московській державній академії хореографії, подібних закладах Лондона, Токіо, Осаки, Нью-Йорка, Вашингтона та інших міст. Постійний член журі міжнародних конкурсів.
З 2009 року Юрій Васюченко обіймає посаду головного балетмейстера Одеського Національного академічного театру опери і балету. За цей період поставив у театрі балети «Пахіта», «Вальпургієва ніч», «Таємниця Віденського лісу», «Дон Кіхот», «Феєрія балету», танці в балетному гала «Нурієв Forever», а також танці в опері «Турандот», «Дон Жуан», «Аїда» та «Князь Ігор».


Хормейстер-постановник
Леонид БУТЕНКО, 
заслужений діяч мистецтв Украины

1972 року закінчив диригентсько-хорове відділення Одеської державної консерваторії (нині – Одеська Національна музична академія) імені Антоніни Нежданової, клас професора Дмитра Загрецького. Відразу після закінчення став хормейстером Одеського державного академічного театру опери і балету, а в 1974 році – його головним хормейстером.
Леонід Бутенко брав участь у постановці багатьох кантатно-ораторіальних творів, тематичних концертів та більше дев’яноста класичних спектаклів: «Аїди», «Трубадура, «Ріголетто», «Бал-маскараду», «Травіати» Джузеппе Верді; «Лючії ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті; «Євгенія Онєгіна», «Пікової дама», «Іоланти», «Орлеанської діви» Петра Чайковського; «Бориса Годунова», «Хованщини» Модеста Мусоргського, «Дон Жуана» Вольфганга Амадея Моцарта; «Кармен» Жоржа Бізе; «Мадам Батерфляй», «Богеми», «Тоски» Джакомо Пучіні; «Царевої нареченої» Миколи Римського-Корсакова; «Алеко» Сергія Рахманінова; «Катерини» Миколи Аркаса; «Запорожця за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського; «Наталки Полтавки» Миколи Лисенка та інших.
Значними подіями у творчому житті Леоніда Бутенка стали перші прочитання творів сучасних композиторів України та близького зарубіжжя. Серед них – «Кирило Кожум»яка» Євгена Юцевича (1982); «Всього один день» Марка Кармінського (1987); «Маскарад» Арама Хачатуряна (1982); «Вій» Віталія Губаренка (1984); «Вірне кохання» Левка Колодуба, «Війна і мир» В’ячеслава Овчинникова (1987), а також постановки української класики: «Пан Коцький» Миколи Лисенка та «Барвінок» Віталія Филіпенка.
З трупою театру головний хормейстер гастролював у шістнадцяти країнах світу: Англії, Бельгії, Білорусі, Болгарії, Греції, Іспанії, Італії, Ірландії, Лівані, Молдові, Португалії, Росії, Румунії, Швейцарії та на Кіпрі.
Багато разів Леонід Бутенко був головним хормейстером республіканського фестивалю мистецтв «Біла акація», численних тематичних концертів.
Нині випускники професора Леоніда Бутенка успішно працюють в Україні та за кордоном. Серед них – лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів Л. Гарбуз, Р. Вереніна, Л. Кушнерук, І. Гриценко.
Леонід Бутенко – автор наукових праць, статей, монографій в галузі хорового мистецтва (всього близько сорока), одноосібний автор учбового посібника для вищих навчальних закладів «Оперно-хорове виконавство», член спеціалізованої ради Одеської Національної музичної академії імені Антоніни Нежданової по захисту дисертацій на отримання вченого ступеня кандидата мистецтвознавства.


Художник з костюмів
Злата ЦИРЦЕНС

Випускниця Кримського художнього училища імені М. Самокиша та Московської текстильної академії імені О. Косигіна.
Володарка призу глядацьких симпатій в номінації «Авангард» та призу «За найефективніший перфоменс на українській сцені» на міжнародному фестивалі «Модні сезони» в Харкові (2001, 2002).
Працювала на посаді художника з костюмів Кримського академічного російського драматичного театру імені М.Горького (1994 - 2001), міжнародного фестивалю «Артек збирає друзів» та «Кінофестивалю» (2002 - 2005). Автор проекту «Театр моди «Шок ательє».
Підготувала понад 7000 костюмів для театру, цирку, вар’єте, шоу-балетів та інших.

 

 

 


ВИКОНАВЦІ:

Надія СИЧУК (сопрано)

Лауреат І премії міжнародного вокального конкурсу у Ворзелі (Київська область, 2006 рік), лауреат І премії міжнародного фестивалю «Кримська осінь» (Сімферополь, 2006 рік), лауреат міжнародного конкурсу оперних співаків імені Соломії Крушельницької (Львів, 2009 рік). Володарка спеціального призу міжнародного вокального конкурсу в Галаці (Румунія, 2007 рік) та Гран-прі міжнародного вокального конкурсу імені Назіри Ахмедової (Ташкент, 2009 рік).
2005 року закінчила вокальний факультет Одеської державної (нині – Національної) музичної академії імені Антоніни Нежданової, 2008-го – аспірантуру цього ж закладу. Протягом 2003 – 2005 років отримувала персональну президентську стипендію, якої була удостоєна за успіхи у навчанні та творчій діяльності.
2008 року співачка була запрошена в музичний театр Nae Leonardo Галацу (Румунія), де виконувала партію Джільди (опера «Ріголетто» Джузеппе Верді) та співала в концертах Gala lirica і «В пам’ять про Марію Каллас».
У 2008 році брала участь у концерті «Від Мацарта до веризму» у філармонії Джордже Енеску (Бухарест) з диригентом Робертом Джонола (Італія). З цією програмою гастролювала в Римі, Неаполі, Генуї, Луккі. Брала участь у гастролях з філармонією Криму, а також в музичних фестивалях до ювілею Моцарта та «Два дні і дві ночі нової музики» в Одесі.
У репертуарі співачки – партії Джільди, Віолетти та Оскара (опери «Ріголетто», «Травіата» та «Бал-маскарад» Джузеппе Верді), Лючії ді Ламмермур в однойменній опері Гаетано Доніцетті, Мікаели (опера «Кармен» Жоржа Бізе), Розіни (опера «Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні) та Мюзети (опера «Богема» Джакомо Пучіні), Серпіни в опері «Служниця-пані» Джованні Перголезі.


Владислав ГОРАЙ (тенор), 
заслужений артист України

Лауреат премії національного конкурсу камерної музики у Хмельницькому, лауреат премії Міжнародного конкурсу вокалістів ім. Антоніна Дворжака (Карлови Вари, Чехія).
У 1988 році закінчив музично-педагогічний факультет Вінницького державного педагогічного інституту по класу «фортепіано, вокал, диригування». Того ж року вступив до Одеської консерваторії (нині – Національна музична академія) ім. Антоніни Нежданової в клас сольного співу народного артиста України, професора Микола Огренича. Пізніше у цьому ж вузі закінчив аспірантуру.
В оперній трупі Одеського Національного академічного театру опери і балету працює з 1993 року.
З 2000 по 2003-й роки працював у державному театрі опери і балету в Констанці (Румунія).
У репертуарі співака більше двадцяти оперних партій, зокрема Альмавіви (опера «Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні), Едгара (опера «Лючія ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті), Герцога та Альфреда (опери «Ріголетто» і «Травіата» Джузеппе Верді), Рудольфа (опера «Богема» Джакомо Пучіні), Володимира Ігоревича (опера «Князь Ігор» Олександра Бородіна) та інші.
Гастролював у багатьох містах Великобританії, брав участь у постановках опер «Ріголетто» та «Травіата» в лондонському Альберт-холі.
У 2003 – 2004 роках виступав у Іспанії, зокрема в мадридському Театрі Монументаль. Брав участь у міжнародних оперних проектах в Римі, Ліоні, Страсбурзі, Парижі, Амстердамі, Цюриху, Брюсселі, Лісабоні, Кишиневі, Москві, Алма-Аті та інших культурних центрах.
2007 року брав участь у гала-концерті фестивалю оперних співаків «Марія Бієшу запрошує» у Кишиневі. З 2005 року бере участь в концертах в Ізраїлі, в рамках проекту «Три тенори зі Святої Землі» гастролював у США, Канаді, Італії, Макао.
У 2008 році, в Ізраїлі, на сцені під відкритим небом виконував відомі оперні арії та неаполітанські пісні у супроводі Колумбійського симфонічного оркестру перед аудиторією в сорок тисяч глядачів. Виступав на телебаченні в Україні, Росії, Ізраїлі, Румунії, Молдові, Іспанії, США, Канаді.


Олександр СТРЮК (баритон)

Лауреат І премії Національного конкурсу України «Нові імена» (1999 рік), лауреат І премії міжнародного конкурсу «Мистецтво ХХІ століття» у Ворзелі (Київська область, 2006 рік), лауреат І премії міжнародного фестивалю вокально-фортепіанних дуетів «Три століття класичного романсу» у Санкт-Петербурзі (2006 рік).
2007-го року Олександр Стрюк завоював ІІ премію на міжнародному конкурсі оперних співаків імені Олени Образцової. Отримав особисте визнання Євгенії Мірошниченко та індивідуальну премію з її фонду на музичному конкурсі імені Миколи Лисенка в Києві.
1996 року закінчив Миколаївське державне вище музичне училище; у 2002-му – Одеську державну (нині – Національна) музичну академію ім. Антоніни Нежданової. 2006-го року закінчив аспірантуру у цьому ж навчальному закладі.
В оперній трупі Одеського Національного академічного театру опери і балету працює з 2003 року. Дебютував з партією Роберта в опері «Іоланта» Петра Чайковського.
У репертуарі співака партії Євгенія Онєгіна з однойменної опери Петра Чайковського, Жоржа Жермона, Амонасро і Ренато (опери «Травіата», «Аїда» та «Бал-маскарад» Джузеппе Верді), Тореадора (опера «Кармен» Жоржа Бізе) та інші. 


Тетяна АФАНЮТІНА (Фортуна)

Випускниця Одеського державного училища мистецтв і культури імені К. Данькевича. У 2003 році почала працювати в Одеському Національного академічного театру опери та балету.
Виконує партії Варвари в балеті-фантазії «Айболит ХХІ» на музику Ніно Рота, Рока в балеті «Кармен-сюїта» Жоржа Бізе - Родіона Щедріна; Феї Бузку, Феї Жвавості, Великих фрейлін в балеті «Спляча красуня», Іспанський танець, Четвірку вальсу в балеті «Лускунчик», Двійку вальсу, Великих лебедів, Наречених, Pas de trois в балеті «Лебедине озеро» Петра Чайковського; Мірти в балеті «Жизель» Адольфа Адана; Варіації в балеті «Пахіта», Гамзатті, Тріо в балеті «Баядерка», партії Кітрі та Вуличної танцівниці в балеті «Дон Кіхот»  Людвіга Мінкуса; Мазурку, Двійку в хореографічній сюїті «Шопеніана» на музику Фредерика Шопена; номер «Поцілунок за Клімтом» в балеті-гала «Нурієв forever...». 

 

 


Станислав СКРИННІК (Юнак, Жебрак, Великий Магістр)

Учасник IV Міжнародного конкурсу Юрія Григоровича «Молодий балет світу» (Сочі, 2012 рік).
У 2009 році закінчив Московську державну академію хореографії по класу заслуженого артиста Росії Юрія Васюченко. З 2011 року працює в Одеському Національному академічному театрі опери та балету.
Виконує партії Зігфрида і Бено в балеті «Лебедине озеро», Четвірку кавалерів в балеті «Спляча красуня» Петра Чайковського; Кронпринца в балеті «Таємниця Віденського лісу» на музику Густава Малера та Іоганна Штрауса; Юнака в хореографічній сюїті «Шопеніана» на музику Фредеріка Шопена; Еспади в балеті «Дон Кіхот» і Люсьєна в балеті «Пахіта» Людвіга Мінкуса; Pas de deux classique на музику Даніеля Обера, Pas d'esclave і Pas de deux з балету «Корсар», хореографічний етюд «Втеча» у балеті-гала «Нурієв forever...» та гала-концерті «Феєрія балету», інші партії та номери.  

 


Дитячий хор «Перлини Одеси»
Художній керівник Лариса ГАРБУЗ

Хор був створений у 1984 році.
Лауреат ХХІУ міжнародного конкурсу ім. Д. Димитрова у Варні (1997), міжнародного конкурсу «Південна Пальміра» в Одесі (2000), VIII міжнародного конкурсу німецької асоціації «Музика Мунді» (2001), VIII міжнародного хорового конкурсу в Талліні (2003), хорового конкурсу імені Й.Брамса у Вернігероде (2003), 55-го конкурсу поліфонічної музики в Ареццо (2007).
Роки творчої співпраці пов'язують хор з камерним оркестром Одеської державної філармонії, Одеським Національним академічним театром опери і балету.


Видео

    Грудень, 2016

    ПнВтСрЧтПтСбНд
       12345678910111213141516171819202122232425262728293031