ГоловнаФестиваліОксамитовий сезон в Одеській оперіV фестиваль мистецтв "Оксамитовий сезон в Одеській опері"

V фестиваль мистецтв "Оксамитовий сезон в Одеській опері"

V фестиваль мистецтв "Оксамитовий сезон в Одеській опері"

V фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері», що відбудеться з 30 серпня по 15 вересня – це 9 унікальних музичних подій, 9 незабутніх вечорів прекрасної музики! Це прем’єри, мистецьки відкриття, чудові зустрічі та насолода від залучення до головної культурної події вересня в Одесі. Кожен день фестивалю дасть можливість зануритися в неповторну атмосферу високого мистецтва, адже серед гостей:

  • Національна опера України з балетом «За двома зайцями»;
  • Національна опера Ізраїлю – вперше на сцені нашого театру з концертною програмою;
  • зоряні імена артистів з Італії, Англії, Австралії та Німеччини у виставах «Турандот», «Мадам Баттерфляй», «Орфей і Еврідіка» та у масштабному та яскравому гала-концерті зірок балету просто неба! 

Програма фестивалю

30 серпня о 18:30. Відкриття фестивалю

Прем’єра опери Р. Вагнер «Лоенгрін» semi-stage за участю солістів опери, хору та оркестру театру

Опера «Лоенгрін», що завершила дрезденський період творчості Ріхарда Вагнера (1842 – 1848) – видатного німецького композитора-романтика XIX ст., займає особливе місце в його доробку. В ній маестро зробив перші кроки в формуванні оперної реформи, які втілилися в повній мірі в тетралогії «Кільце нібелунга».

«Лоенгрін» – перша опера, в котрій композитор повністю відмовився від номерної будови епізодів (традиційних арій, дуетів та ін.), замінивши їх сценами наскрізного розвитку. Традиційні арії Вагнер замінює монологами, розповідями; дуети – діалогами, а також вводить систему лейтмотивів, що звучать як в сольних партіях, так і в оркестрі. Вперше композитор замість великої увертюри використовує коротку прелюдію.

 

Режисер-постановник – Павло Кошка
Хормейстер-постановник – Валерій Регрут
Художник-постановник – Ігор Анісенко
Художник з костюмів - Сергій Васильєв
Диригент-постановник – заслужений артист України Ігор Шаврук



31 серпня о 18:00

Концерт «В силуетах зали: погляд зі сцени»

Лауреат міжнародних конкурсів піаністів, професор Борис Блох (Німеччина) виконає фортепіанні твори Ф. Ліста, Ф. Шопена, С. Рахманінова. Камерну атмосферу заходу підкреслить обмежена кількість глядачів, що розташовуватимуться на сцені поряд із солістом. Таким чином Одеська опера урізноманітнить жанрову репертуарну палітру і познайомить одеситів з традиціями салонного концерту.

 

  

 

 


 

1 вересня о 20.00, Театральна площа Одеси

Odessa ballet-gala «Сlassic & Modern» просто неба за участю зірок світового балетного мистецтва

У концерті візьмут участь солістка Австралійського балету Мельбурна Наталія Куш, провідний соліст American Ballet Theatre, Royal Opera House, Bayerische Staatsoper, Dutch National Ballet Метью Голдінг, солісти Національної опери України – заслужена артистка України Наталія Мацак, Сергій Кривоконь, провідні артисти балету, хору та оркестру Одеського національного академічного театру опери та балету.

У програмі - фрагменти з балетів, класичні та сучасні хореографічні мініатюри.

Диригенти – головний диригент театру В’ячеслав Чернухо-Воліч, заслужений артист України Ігор Чернецький.

 


6 вересня о 18:30

Прем’єра 209-го театрального сезону – оперу Дж. Пуччіні «Мадам Баттерфляй» 

Звернення до сюжету з життя Японії відповідало розповсюдженому в європейському мистецтві кінця XIX і початку XX століть тяжінню до екзотики, прагненню художників збагатити свою палітру новими фарбами. Але Дж. Пуччіні не ставив перед собою задачу відтворення в музиці національного японського колориту. Головним для нього залишалося зображення зворушливою людської драми. В її втіленні композитору вдалося не тільки зберегти, але і поглибити зміст літературного першоджерела. До цього прагнули і постановники цієї вистави.

Партію Чіо-Чіо-сан виконає солістка Національної опери України, народна артистка України Лілія Гревцова 
Диригент-постановник – заслужений артист України Ігор Чернецький (Україна)
Режисер-постановник - Анатоль Прейслер (Австрія)
Хормейстер-постановник – Валерій Регрут (Україна)
Художник-сценограф – Карел Спангак (Нідерланди)
Художник з костюмів – УльрікаКремер (Німеччина)
Пластика – Антонін Коместаз (Франція)
Художники зі світла - В’ячеслав Ушеренко, Давід Альберт (Німеччина).
Диригент – народний артист Азербайджанської Республіки Ялчин Адигезалов


8 вересня о 18:30

Концерт солістів Національної опери Ізраїлю

В концерті братимуть участь провідні солісти театру Алла Василевицькі, Вероніка Брок, Шай Блох; солісти та оркестр Одеської опери.

У програмі концерту прозвучать арії та дуети з відомих опер, романси, народні пісні.

Ведуча – Юлія Певзнер (Їзраїль)
Диригент – Ейтен Шмейсер (Їзраїль) 

 

 

 


11 вересня о 18:30

Прем’єра 209-го театрального сезону - балет на музику А. Хачатуряна «Маскарад» 

Одеський театр опери та балету початку XXI століття, вшановуючи пам’ять митців, що створювали його велику історію, працює над новим прочитанням творів, що стали значною віхою його творчого життя. Так у 2014 році відбулася прем’єра опери-балету «Вій» В. Губаренка (через 30 років з моменту світової прем’єри), а у 2018 році – прем’єра балету А. Хачатуряна «Маскарад» (через 36 років з моменту світової прем’єри).

Нове прочитання балету «Маскарад» відбувається зі змінами у художньому (сценографія та костюми) і хореографічному рішенні, адже новий час потребує використання новітніх технологій, сучасного театрального рішення – це, в першу чергу, використання фантастичних можливостей «magicmirror» (магічного дзеркала), нитяної завіси , які театр придбав для цієї вистави, з пепрспективою використання в інших постановках.

Диригент-постановник – Віталій Ковальчук
Хореограф-постановник – заслужений артист України Гаррі Севоян
Художник-сценограф – Ігор Анісенко
Художник з костюмів – Сергій Васильєв
Хормейстер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко
Хормейстер – Іван Газінський
Художник зі світла – В’ячеслав Ушеренко


13 вересня, о 18:30

Опера К. В Глюка «Орфей і Еврідіка»

Це твір, поява якого ознаменувала початок оперної реформи у XVIII ст. і стала особливою віхою в історії світового мистецтва.

Партію Орфея виконає італійський співак, контр-тенор Раффаеле Пе, якого британська газета «TheTimes» визнала найкращим серед італійських контр-тенорів сьогодення. 

Диригент-постановник – заслужений артист України Ігор Чернецький
Режисер-постановник – Павло Кошка
Художник-постановник – Петро Богомазов
Хормейстер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко
Хореограф-постановник – Олексій Скляренко
Диригент – заслужений артист України Ігор Чернецький

 


14 вересня о 18:30

Національна опера України, балет «За двома зайцями»

Це балетна версія п’єси Михайла Старицького на музику відомого сучасного українського композитора Юрія Шевченка.

Масштабні гастролі Національної опери України у рамках Фестивалю мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері» стануть непересічною подією, адже майже 200 артистів з Києва виступатимуть на одеській сцені! А професіоналізм та артистизм народного артиста України Олексія Вертинського (старий Голохвастов), артистів балету та оркестру Національної опери України подарують незабутні миті радості шанувальникам театру. Ці гастролі стануть новим етапом в співпраці з провідними театральними колективами України.

Диригент – народний артист України Володимир Кожухар. 

 


15 вересня о 18:30. Закриття фестивалю

Опера Дж. Пуччіні «Турандот» у постановці німецького режисера Крістіана фон Гьотца

Ця вистава – найскладніша з усіх опер Пуччіні. Вона важка у виконанні, партії двох головних героїв розраховані на видатні голоси. Арія Калафа «Nessun Dorma» («Ніхто не засне») з останнього акта опери є одним зі стандартів вокального мистецтва для тенорів.

Разом з тим, «за чарівністю мелодики, яскравістю і свіжістю гармонії, блиском оркестру, драматизмом, багатством музичної драматургії це – своєрідна енциклопедія музичної майстерності».

У виставі братимуть участю відомі італійські виконавці Тіціана Карузо (Турандот), Міна Ямазакі (Ліу), солісти опери, хор, оркестру театру та дитячий хор «Перлини Одеси».

 

Режисер-постановник – Крістіан фон Гьотц
Художник-постановник – Лєна Брексендорфф
Хореографія – Верена Хірхольцер
Диригент – головний диригент театра В'ячеслав Чернухо-Воліч 

Олександр ФОРКУШАК

Провідний соліст Дніпро Опери, бас-баритон

В 2011 році закінчив Національну музичну академію ім. П.І. Чайковського. Протягом навчання виконував партії Белькоре («Любовний напій»), Валентина («Фауст»), Грязного («Царева наречена»).

Гастролює в Німеччині, Австрії, Голандії, Польщі.
З 2015 року – соліст Національного Президентського оркестру (місто Київ).

У 2016-2017 роках  гастролював в Великобританії в компанії «Ellen Kent's Opera & Ballet International Company», де виконував партії Шонара («Богема»), Фараона, Амонастро («Аїда»), Жреця, Набукко («Набукко»).

По завершенню гастролей був запрошений на посаду соліста Дніпровського академічного театру опери та балету. За неповний сезон виконав наступні партії:

  • Ескамільо («Кармен»), Альфіо («Сільска Честь»), Ігор («Князь Ігор»), Монтероне («Ріголетто»), Амонасро («Аїда»).
  • Репертуар:
  • Белькоре з опери «Любовний напій» (Г. Доніцетті)
  • Григорій Грязной, Малюта Скуратов з опери «Царева наречена» (Римський-Корсаков)
  • Ескамільйо з опери «Кармен» (Ж. Бізе)
  • Євгеній Онєгін з опери «Євгеній Онегін» (П. Чайковський)
  • Амонасро, Цар Єгипту з опери «Аїда» (Дж. Верді)
  • Король Рене з опери «Іоланта» (П. Чайковський)
  • Монтероне, Ріголетто з опери «Ріголетто» (Дж. Верді)
  • Шонар, Марчелло з опери «Богема» (Дж. Пучіні)
  • Набукко, Захарія з опери «Набукко» (Дж. Верді)
  • Князь Ігор з опери «Князь Ігор» (О. Бородін)
  • Голландець з опери «Летючий голландець» (Р. Вагнер).

Борис БЛОХ

Видатний піаніст і диригент, викладач, з 1985 року — професор Університету Мистецтв «Folkwang» (Essen — Duisburg).

Закінчив Одеську спеціалізовану музичну школу ім. П. С. Столярського та Московську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського (клас викладачів Тетяни Ніколаєвої та Дмитра Башкірова).

Лауреат багатьох міжнародних конкурсів, серед яких конкурс молодих виконавців у Нью-Йорку (І місце, 1976 рік) та Міжнародний конкурс ім. Ф. Бузоні у Больцано (І премія — Grand Prix Busoni, 1978 рік).

Після закінчення консерваторії й переїзду в 1974 році до США, піаніст взяв участь у міжнародних прослуховуваннях концертної агенції «Young Concert Artists», де він отримав перше місце. Після цієї перемоги піаніст розпочав активну концертну діяльність: успішні дебютні виступи у Лос-Анджелесі та Нью-Йорку принесли Борису Блоху широке визнання. Музичні критики порівнювали молодого виконавця з такими піаністами як Володимир Горовиць та Симон Барер.

У 1976 році Володомир Горовиць, прослухавши у виконані Бориса Блоха твори Р. Шумана, Ф. Ліста, Ф. Шопена, С. Рахманінова, високо оцінив талант і майстерність молодого музиканта. У 1977 році піаніст сучасності Артур Рубінштейн нагородив артиста срібною медаллю Міжнародного конкурсу свого імені в Тель-Авіві.

Відразу ж після того Борис Блох розпочав активну концертну діяльність у різних країнах світу, з великим успіхом виступав у найкращих залах Європи та США. Як соліст він співпрацював з провідними симфонічними оркестрами Німеччини, США, Італії, Австрії, Румунії, Канади; з такими диригентами, як Л. Мазель, К. Кондрашин, Г. Граф, М. Плассон, Ю. Аронович, К. Ешенбах, А. Фішер, Д. Зінман, О. Лазарєв, Ф. Глущенко, О. Дмитрієв та іншими.

Борис Блох — частий гість міжнародних музичних фестивалів, серед яких Зальцбурзький (Австрія) і Берлінський (Німеччина), Люцернський (Швейцарія) і Фламандський (Бельгія), Рурський фестиваль фортепіанної музики, «Каринтійське літо» в Оссіах, Моцартівський фестиваль у Сальсомаджоре-Терме, Фестиваль фортепіанних раритетів у Хузумі, Літній фестиваль у Варні, Музичний фестиваль Рейнгау, фестивалі присвячені творчості Ф. Ліста у Веймарі, Рейдінзі, Тюрингії, також на фестивалях Стрези, Стамбула, Бергамо-Брешії, Шопенівских фестивалях у польських Душниках і чеському Марієнбаді та багатьох інших.

У 1989 році за видатний внесок у розвиток міжнародної Лістіани Борису Блоху було присвоєно Золоту медаль міжнародного Лістовського товариства у Відні. У 1990 році Товариство Ф. Ліста у Будапешті нагородило його «Grand Prix du Disque List» за найкращий запис року, а у 2012 році це ж товариство відзначило Почесним призом його новітній запис творів Ф. Ліста. Маестро Борис Блох вважається одним з найоригінальніших сучасних інтерпретаторів творчості цього великого романтика. Деякі записи Бориса Емільовича на компакт-дисках вважаються еталонними, зокрема, оперні парафрази Ф. Ліста.

Борис Блох відомий і як диригент. Саме завдяки йому в 1994 році вперше відбулися гастролі оперної трупи Одеського театру опери та балету у Генуезькому театрі Карло Феліче, де було поставлено оперу «Орлеанська діва» П. І. Чайковського (диригент-постановник – Борис Блох, режисер-постановник – Ірина Молостова, художник-постановник – Наталія Бевзенко-Зінкіна). На великому музичному фестивалі у місті Перуджі було виконано ораторію «Христос на Масляній Горі» Л. ван Бетховена у місті Терні та відбувся симфонічний концерт з творів М. І. Мусоргського. На гастролях театру в Брюсселі та Піреї Борис Блох диригував оперою М. І. Мусоргського «Борис Годунов». Він виступає як диригент і в Італії (оркестр «Артуро Тосканіні» у Пармі), в Австрії, Німеччині, Росії, Україні та багатьох інших країнах.

Борис Блох регулярно проводить майстер-класи в рамках Віденського музичного семінару. Став почесним професором музичного інституту «Reingold Glier» у Києві.

У сезонах 2014-15 і 2015-16 рр. за призначенням Міністерства культури України Борис Блох займав посаду художнього керівника Одеського національного театру опери та балету. За його участю було поставлено балети «Перлини світового балету», «Спляча красуня», «Долі», опери «Любовний напій», нова редакція «Іоланти», театралізований проект «Оплески трьом поколінням» (до Міжнародного дня театру) та інші.
 

Наталі КУШ

Солістка Australian Ballet (Мельбурн, Австралія)

Наталі Куш народилася в місті Нікополь на півдні України. Закінчила Театрально-художній коледж в місті Дніпр. Протягом двох років була солісткою балету Дніпропетровського державного театру опери та балету. Після чого навчалася у російського педагога Шиди Мубарякової в Консерваторії балету в місті Санкт-Пьолтен (Австрія). На запрошення працювала в театрах опери і балету в Магдебурзі (Німеччина) і Каїрі (Єгипет). З 2005 до 2013 року танцювала в балеті Віденської державної опери - Wiener Staatsoper (Австрія).

В репертуарі Наталі Куш сольні партії в балетах «Майерлинг», «Онєгін», «Лебедине озеро», «Ромео і Джульєтта», «Скарби світу», «Дон Кіхот». Влітку 2011 року балерина дебютувала в партії Жизелі на сцені Віденської державної опери.

«У Жизелі Наташа показала, що їй технічно підвладні всі найскладніші елементи цієї балетної партії. Заслуговує на найвищу оцінку і артистизм виконання - результат величезної багаторічної роботи Наташі над собою, коли вона цілодобово не виходила з зали. Вона володіє, безумовно, природженим талантом, але при цьому своєю власною працею вона сама «витягнула» з себе балерину. Я впевнена, що попереду у Наташі - велика кар'єра», – резюмувала після вистави «балетна мама» Наталі Куш, професор Шида Мубарякова.

У 2013 році балерину було запрошено в Queensland Ballet в місті Брисбан (Австралія) на позицію першої солістки. З 2015 року вона працює в австралійському балеті (Australian Ballet) в місті Мельбурн.

Меттью ГОЛДІНГ

Канадський танцівник, зірка світового балету

Прем'єр National Royal Ballet, Het Natіonal Ballet, Munich Staatsballet. В якості запрошеного соліста виступає в American Ballet Theatre (США), театрах Гонконгу, Пекіна тощо. Брав участь у знакових фестивалях – імені Рудольфа Нурієва, Всесвітньому фестивалі балету в Токіо та ін. В його репертуарі – партії Онєгіна в однойменному балеті Джона Кранко, Вронського в «Анні Кареніної», Дезіре в «Сплячої красуні», принців в «Лебединому озері» та «Лускунчику», Ромео в балеті «Ромео і Джульєтта» тощо.

Меттью Голдінг народився в канадській провінції Саскачеван, де і почав танцювати в вісім років. Професійну балетну підготовку 14-річний танцівник починав в Королівській балетній школі Вінніпега, потім перейшов в Академію балету в Вашингтоні, де протягом двох років з успіхом навчався на стипендію. У 16 років Голдінг отримав престижну премію в Лозанні, що дало йому можливість вчитися в Королівській балетній школі в Лондоні, яку він закінчив з відзнакою. В якості провідного танцівника Меттью Голдінг приєднався до Королівського балету в лютому 2014 року, але через три роки покинув стаціонарну сцену та поїхав запрошеним артистом до Гонконзького балету (Конрад в «Корсарі»). Також танцівник виступає як запрошений гість у Маріїнському театрі Санкт-Петербурга, в Японії, Південної Кореї та на багатьох балетних фестивалях світу.

У 2018 році Меттью Голдінг двічі відвідав Київ, де виступав в парі з заслуженою артисткою України (яка також є серед гостей нинішнього «Оксамитового сезону в Одеській опері») Наталією Мацак. До цього пара вже з успіхом виступала у Франції, Німеччині, Бельгії, Голландії. У перший візит зоряного європейця артисти танцювали разом на українській сцені балет «Баядерка». Виставу знімав і транслював на всю Європу відомий французький канал Mezzo.

«В Японії Меттью Голдінга називають канадським Бредом Піттом через схожість із голлівудською зіркою. Фактура мого партнера, зовнішність і характер ідеальні для балету «Баядерка». Ця історія про воїна, тому соліст повинен бути сильною та мужньою людиною. До того ж емоційно переконливим, щоб було зрозуміло, заради чого чоловік йде на смерть. Метью - танцівник світового рівня, і ми давно мріяли запросити його в країну», - розповіла ЗМІ Наталія Мацак.

Вдруге Меттью Голдінг повернувся на київські підмостки на честь ювілейного 150-го сезону Національної опери України. Зоряна пара подарувала глядачам виставу «Лебедине озеро», наповнену унікальним духом англійської балетної школи.

 

Наталія МАЦАК

Заслужена артистка України, прима-балерина Національної опери України.

«Наша професія дуже емоційна. З нічого щось шикарне не народжується! Люди балету, безумовно, віддають роботі багато емоцій, вони вимогливі до себе, тому іноді це відбивається і в житті», – зізналася журналістам прима-балерина. За її словами, відбиток професії танцівники балету відчувають і в побуті, і в релаксі, і у відпустці, і в сімейному житті. Але все це меркне в порівнянні із задоволенням від танцю.

Наталія Мацак – лауреатка чисельних міжнародних конкурсів та учасниця різних фестивалів.

Закінчила Київське державне хореографічне училище. Як запрошена балерина танцювала у виставах багатьох театрів світу, серед яких – Михайлівський театр та театр Бориса Ейфмана. З 2001 року – провідна солістка Національної опери України. У 2009-му брала участь у прем'єрі Маріїнського театру «Ігор Колб і його друзі» (Токіо, Національний театр Японії). У 2011 році в Дортмунді (Німеччина) виступила на гала-концерті зірок світового балету за участю балетної трупи Дортмундському оперного театру. Гастролювала в Італії, Іспанії, Португалії, США, Канаді, Мексиці, Японії, Південній Кореї.

Виконує партії

  • Одетти-Одилії, Принцеси Аврори, Маші («Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» П. Чайковського);
  • Нікії, Гамзатті, Кітрі («Баядерка», «Дон Кіхот» Л. Мінкуса);
  • Медори, Жизелі («Корсар», «Жизель» А. Адана);
  • Раймонди в однойменному балеті О. Глазунова;
  • Зобеїди («Шехеразада» М. Римського-Корсакова);
  • Кармен («Кармен-сюїта» Ж. Бізе – Р. Щедріна);
  • Карли («Віденський вальс» на музику Штраусів);
  • Сильфіди в однойменному балеті Х. Левенсхольда;
  • Егіни («Спартак» А. Хачатуряна);
  • Лауренсії в однойменному балеті О. Крейна.

«Для дорослого танцівника, який може їздити по всьому світу, не важливо, де жити. Але інша країна – це зовсім інший менталітет, інші правила, причому жорсткі. У мене ніколи не виникало бажання виїхати кудись на постійне місце проживання», – зізнається Наталія Мацак.

 

Сергій КРИВОКОНЬ

провідний соліст балету Національної опери України.

Свою кар’єру в трупі Національної опери почав у 2010 році. До того – з 2007 по 2010 рік – працював у Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва. Закінчив Київське державне хореографічне училище у 2007 році.

Експерти впевнені, що Сергій Кривоконь – один з найяскравіших провідних солістів Національної опери України. Фахівці у балетному світі відзначають рідкісний талант і професіоналізм танцівника, вміння яскраво і самобутньо самовиражатися на сцені, не залишаючи байдужим українську і західну публіку.

«Ми, люди балету, щасливі обранці, займаємось любимою роботою, маємо можливість бачити світ, дивимось на красиві місця, красивих людей, у багатьох цієї можливості немає», – сказав артист в інтерв’ю одному із українських ТВ-каналів.

У репертуарі танцівника партії:

  • Принца Зігфріда, Ротбарда ("Лебедине озеро" П. Чайковського)
  • Графа Кайзерлінга ("Віденський вальс" на муз. Штраусів)
  • Князя ("Лілея" К. Данькевича)
  • Принца Лускунчика ("Лускунчик" П. Чайковського)
  • Солора ("Баядерка" Л. Мінкуса)
  • Конрада ("Корсар" А. Адана)
  • Ескамільо ("Кармен-сюїта" Ж. Бізе - Р. Щедріна)
  • Жана де Брієна ("Раймонда" О. Глазунова)
  • Берліоза ("Майстер і Маргарита" на збірну музику)
  • Паріса ("Ромео і Джульєтта" С. Прокоф’єва)
  • Кавалера ("Спляча красуня" П. Чайковського)
  • Болеро ("Дон Кіхот" Л. Мінкуса) тощо.

Гастролював у Німеччині, Франції, Португалії, Іспанії, Люксембурзі, Італії, Канаді, Румунії, Швейцарії, Нідерландах тощо.

Лілія ГРЕВЦОВА

Народна артистка України, солістка Національної опери України.

Лауреатка чисельних міжнародних вокальних конкурсів (естрадних і академічних). Володарка спеціального призу «Кращий голос» на Міжнародному конкурсі вокалістів (Будапешт, Угорщина, 2001) за краще виконання партії Джульєтти в опері Ш. Гуно «Ромео і Джульєтта».

Закінчила Київське державне музичне училище ім. Р. Глієра по класу фортепіано та Національну музичну академію України ім. П. Чайковського . Була солісткою зразково-показового оркестру Міністерства оборони України та вокального ансамблю «Джаз-експромт». У 2000 році артистку було запрошено до Національної опери України.

За відгуками експертів, унікальність Гревцової — у дивовижному поєднанні двох стилів виконання, джазового і академічного. В 2004 р. її ім’я було вписано в Українську енциклопедію джазу (автор – В. Симоненко).

«Гревцова буквально блистала. Харизматичная, талантливая певица, обладающая высоким, лёгким сопрано отлично провела роль [Ліу] на протяжении всего спектакля [«Турандот»] и в заключительной сцене смерти была выше всех похвал. Благодаря профессионализму солистки, традиционно преувеличенная оперная условность воспринималась естественно, реалистично, как живая драма преданного любящего сердца. Браво!», — Ольга Кизлова, газета «Зеркало недели».

В репертуарі Лілії Гревцової партії

  • Джульєтти, Маргарити («Ромео і Джульєтта», «Фауст» Ш. Гуно)
  • Віолетти, Джільди, Оскара («Травіата», «Ріголетто», «Бал-маскарад» Дж. Верді)
  • Мікаелли («Кармен» Ж. Бізе)
  • Мюзети, Ліу («Богема», «Турандот» Дж. Пуччіні)
  • Нінетти («Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф'єва)
  • Іоланти («Іоланта» П. Чайковського).

У творчому багажі співачки багато камерних програм, а саме – концерти старовинної музики з органом, твори композиторів-романтиків, сучасних композиторів. Виступала разом із Національною заслуженою академічною капелою України «Думка», камерним оркестром «Київська камерата». Брала участь у багатьох фестивалях, зокрема у Міжнародному музичному фестивалі «Київ Музик Фест», «Сходи до неба» тощо.

Гастролювала у Франції, Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Японії, Голландії, Данії, Польщі, Бельгії, Росії, Японії, Китаї та інших країнах. 

Ялчін АДІГЕЗАЛОВ

диригент, народний артист Республіки Азербайджан

Ялчін Васіф огли Адігезалов – представник третього покоління відомої музичної династії, народився в родині видатного азербайджанського композитора.

У 1982 році закінчив фортепіанний факультет Азербайджанської державної консерваторії ім. Узеїра Гаджибекова (клас професора Р. Атакішієва).

З 1984 по 1989 рр. навчався на факультеті оперно-симфонічного диригування в Санкт-Петербурзької консерваторії у славетного професора Іллі Мусіна.

З 1989 р. – диригент Азербайджанського державного симфонічного оркестру ім. Узеїра Гаджибекова та художній керівник камерного оркестру.

У 1991-1992 рр. отримав ступінь магістра в Віденської академії музики та образотворчих мистецтв у професора Карла Естеррайхера.

З 1991 по 1998 рр. Ялчін Адігезалов – художній керівник і головний диригент Азербайджанського державного симфонічного оркестру ім. Узеїра Гаджибекова. За ці роки оркестр провів понад 40 ювілейних авторських концертів азербайджанських композиторів, понад 70 урядових концертів, перші самостійні закордонні гастролі, випустив перші азербайджанські компакт-диски «Шість CD антології азербайджанської класики».

У 1991-1992 рр. – художній керівник «MOZART-фестивалів», що проводяться спільно з урядом Австрії.

У 1993 р. став першим лауреатом премії «Кращий диригент року» (Humay).

У 1998-2000 рр. – диригент Державного симфонічного оркестру телерадіо Росії.

З 2000 р. – диригент Азербайджанського академічного театру опери та балету («Magic Flute», «Aida», «La Boheme», «Tosca», «Madame Butterfly», «Il Tabarro», «Gianni Schicchi», «Cavalleria Rusticana», «Pagliacci», «Carmen», «Aleko», «Scheherazade», «Romeo and Juliet», «Bolero», «Arlesienne» «Саrmen-Suite»).

2001-2004 рр. – диригент Стамбульської державної опери. Постановка опери Бородіна «Князь Ігор» (спільно з режисером Дмитром Бертманом) стала подією в культурному житті Туреччини. Цією виставою відкривався Міжнародний оперний фестиваль в Aspendos в 2003 році.

З 2002 р. Ялчин Адігезалов тісно співпрацює з московською «Гелікон-Оперою», де диригує виставами «Пікова Дама», «Євгеній Онєгін» Чайковського, «Кармен» Бізе тощо.

Протягом багатьох років народний артист Азербайджану, професор Ялчин Адігезалов веде педагогічну діяльність в Бакинській музичній академії і Азербайджанській державній консерваторії.

Його учні займають провідні диригентські пости в республіці.

У 2011 році на Сицилії відбулася світова прем'єра Реквієму Джованні Пачіно. Ця подія стала великим досягненням в пропаганді спадщини композитора.

"Інтерпретація маестро Ялчіна Адігезалова була вище всяких похвал. Азербайджанський диригент керував хором і оркестром Della Camerata Polifonica Siciliana з хвилюючою простотою, впевнено тягнучі за собою музикантів. Прочитання насиченої партитури було значним і надзвичайно емоційним", – написав Джон Паскуаліно (Bellini News, Registrazione Ttibunale di Catania).

"Диригування маестро Адігезалова було приголомшливим. Він вловив суть партитури та точно увійшов у непростий стиль композитора. Це був урок справжньої художньої майстерності", – зазначив Мауріціо Чіампі, професор Консерваторії святої Чечилії в Римі, артистичний директор міжнародного фестивалю "Bellini Eventi".

"Диригент високого класу, який прийняв виклик і переміг", – відгукнувся професор Де Мео, один з найвпливовіших фахівців з Белліні і Пачіно. 

Алла ВАСИЛЕВИЦЬКІ

сопрано, солістка Ізраїльської опери

Алла Василевицькі (Молчанова) народилася та виросла на Камчатці, в Росії. Спочатку вона планувала стати піаністкою, але після закінчення музичної школи вступила в Камчатський коледж мистецтв у клас хорового диригування. В 2002 році стала студенткою вокального факультету московської Академії хорового мистецтва ім. Попова.

Після закінчення Академії, почавши успішну кар'єру на батьківщині, співачка закохалася в ізраїльтянина і, не знаючи жодного слова на івриті, переїхала жити до іншої країни. Одночасно з вивченням мови Алла Василевицькі стажувалася в оперній студії в Тель-Авіві при Ізраїльській Опері. Після закінчення її було прийнято до трупи театру. Там співачка почала брати уроки у сопрано Лариси Тетуєвої, яка в свою чергу стажувалася в Метрополітен-опера.

Алла Василевицькі – лауреатка низки російських і міжнародних конкурсів, серед яких конкурс Бельведер (Австрія) та конкурс Тіто дель Монте (Італія).

Виконує партії Сюзанни («Весілля Фігаро» Моцарта), Інес («Трубадур» Верді), Лейли («Шукачі перлів» Бізе), Прилепи («Пікова Дама» Чайковського), Адіни («Любовний напій» Доніцетті), соло в кантаті Карла Орфа «Карміна Бурана» тощо. Крім того співачка регулярно бере участь у чисельних концертах з різними симфонічними та камерними оркестрами Ізраїлю, виконує велику кількість творів камерної музики – «Реквієми» Моцарта та Форе, «Магніфікат» Баха, «Бразильська Бахіана» Лобоса.

«Алла Василевицькі вміє бути різною. Знає, як передати залу силу пристрасті, болю розлуки, відчаю. Вона співає арію графині Розіни з ніжністю та мудрістю молодої, але дорослої жінки, в серці якої вже немає весняної легкості, безоглядної надії на різні чудеса. А Джульєтта в своєму вальсі гордовита та вже готова зараз, ще до всяких трагедій, готова бути стійкою в нещастях. Мікаела у Алли Василевицькі – жінка з народу, але сповнена гідності», – відгукнулася про співачку Інна Шейхатович, мистецтвознавець з Нетанії.

Співачка гастролювала в США, Швейцарії, Австрії, Латвії, Хорватії.

Шай БЛОХ

меццо-сопрано, Національна опера Ізраїлю

Шай Блох народилася в Ізраїлі. Закінчила музичну школу ім. Бухмана Мехти при Тель-Авівському університеті в класі Тамари Рахум і Міри Закай. Під час навчання виконала партії Матері, Китайської чашки, Кішки та Білки в опері-балеті «Дитя та чари» Равеля, а також Другої Відьми в «Дідоне і Енея» Перселла. Цю ж роль вона виконала з ансамблем «Барокада» та Opera Camera.

Брала участь у концертах з Ізраїльським філармонічним оркестром, симфонічним оркестром Раанана та іншими. Отримала стипендії AICF, а також Елі Леона і Бассера.

Шай Блох була членом Мейтарской оперної студії при Ізраїльської опері, де її репертуар включав в себе Відьму в «Гензель і Гретель» Хампердінка, Третьої дами в «Чарівній флейті» Моцарта, Марселліни в «Весіллі Фігаро» Моцарта, Джаннетти в «Любовному напої» Доніцетті , Шарлотти в «Вертері» Массне, Чаклунки в «Дідоне і Енеї» Перселла тощо.

Вероніка БРОК

сопрано, Національна опера Ізраїлю

Вероніка Брок народилася в Естонії, жила та навчалася в Україні, іммігрувала до Ізраїлю. Закінчила Луганську національну академію культури та мистецтв, входила до трупи Дніпропетровського державного академічного театру опери та балету.

Виконує партії Королеви ночі в «Чарівній флейті» Моцарта, Царівни Лебідь в «Казці про царя Салтана» Римського-Корсакова, Олімпії в «Казках Гофмана» Оффенбаха тощо.

Отримувала стипендію Елі Леона. Входила до складу Мейтарской оперної студії при Ізраїльської опері, де її репертуар включав партії Королеви ночі в «Чарівній флейті», Сервілії в «Милосерді Тіта», Сандрін в «Удаваній садівниці» Моцарта, Бога в «Матерях» Себбе, Аміни в «Сомнамбулі» Белліні, Клорінди в «Попелюшці» Россіні, Донни Аврори в «Піратах» Стораче, Феї Роси та Феї Піску в «Гензель і Гретель» Хампердінка тощо.  

Ейтен ШМЕЙСЕР

піаніст і диригент, Національна опера Ізраїлю

Ейтен Шмейсер народився в Ізраїлі. Він з відзнакою закінчив диригентський факультет в Музичній академії Тель-Авіва та отримав другу вищу освіту під керівництвом нині покійного Менді Родана. Зараз Ейтен Шмейсер – музичний керівник і хормейстер Ізраїльської опери, а також музичний керівник, диригент і піаніст багатьох ізраїльських оперних програм, включаючи серію концертів «Золота субота».

Він отримав стипендію AICF, керував Камерним оркестром Ізраїлю, Симфонічним оркестром Раанана, Ізраїльською симфонієтою Беер-Шеви, Єрусалимським симфонічним оркестром IBA та іншими оркестрами в Ізраїлі. Працював як клавесиніст і піаніст в постановках Ізраїльського філармонічного оркестру, Ізраїльського симфонічного оркестру Рішон Ле-Ціон, Нової ізраїльської вокальної трупи, Камерного хору Рамат-Гана та інших колективів. Грав речитативи в «Севільському цирульнику» Россіні з Ізраїльським філармонічним оркестром і «Так чинять усі» Моцарта з Ізраїльської камератою Єрусалиму.

Ейтен Шмейсер заснував трупу «Бонончини» та Венеціанський жіночий вокальний ансамбль, з якими виступав у багатьох концертах. У Ізраїльської опері диригував світову прем'єру «Летючих уроків» Мілеха Шерифа в спільному виставі з Театром Камері, а також постановку «Чарівної флейти» Моцарта, яку аранжував для фортепіано та духового квінтету.

Юлія ПЕВЗНЕР

режисерка, Національна опера Ізраїлю

Юлія Певзнер народилася в Росії та іммігрувала до Ізраїлю в 1991 році. Вона режисирувала багато оперних вистав в Ізраїлі та за кордоном, серед яких «Царева наречена» Римського-Корсакова у Большому театрі в Москві, «Італійка в Алжирі» Россіні в Індіані, «Борис Годунов» Мусоргського в Чикаго, «Євгеній Онєгін» Чайковського та «Богема» Пуччіні в Вірджинії, «Ніс» Шостаковича в Бостоні, а також «Леді Макбет Мценського повіту» Шостаковича в Ізраїльської опері.

Також вона поставила кілька світових прем'єр опер ізраїльських композиторів, в тому числі «Щасливий принц» Хиля Шохата, «Готель духів» Моше Зормана, «Голем 13» Ноама Шерифа та «Дивовижна жінка всередині нас» Оснат Нецер.

Юлія Певзнер була художнім керівником «Голосу музики» на Дитячому фестивалі у Верхній Галілеї, художнім керівником Фестивалю класичної музики на Червоному морі та музичним консультантом муніципалітету Тель-Авів-Яффа.

 

Раффаеле ПЕ

італійський контртенор

Сьогодні Раффаеле Пе – один з найбільш шанованих італійських контртенорів на міжнародній сцені. Журнал Gramophone Music високо оцінив його «яскравий і ясний голос», а французьке видання Diapason писало про його «п'янкий тембр і соковитий стиль виконання».

Виступи Раффаеля Пе вже захоплювали публіку в Європі, Сполучених Штатах і Японії своєю пристрасністю, спонтанністю та історичною правдивістю. Репертуар співака охоплює твори від епохи бароко до опери періоду модерну, від сучасної музики до рідко виконуваного жанру речитативного співу.

Кар'єра Раффаеля Пе розвивалася стрімко. Він почав вчитися співу та грі на органі у віці шести років в музичній капелі кафедрального собору в Лоді під керівництвом П'єтро Панцетті. Навчання співак продовжив у Лондоні, де його педагогами були Колін Болд і Ніколас Клептон, потім в Болоньї – з Фернандо Кордейру Опою. Він відвідував майстер-класи легендарного контртенора Джеймса Боумана; в 2009 році сер Джон Еліот Гардінер обрав його для участі в Програмі навчання імені Монтеверді, а в 2012 році – в програмі Фонду Бріттен Пірс для молодих артистів в Альдебурге.

Раффаеле Пе співпрацює з такими диригентами, як сер Джон Еліот Гардінер, Пол Маккріш, Рене Якобс, Ніколас Макгеган, Вацлав Лукс, Оттавіо Дантоне, Алессандро де Марчі, Стефано Монтанари, Андреа Маркон, Антоніо Флоріо, Андреа Баттістоні, Леонардо Гарсія Аларкон і Клаудіо Кавіна.

В останні сезони він давав сольні концерти та виступав на таких престижних форумах, як MiTo Settembre Musica в Мілані та Торіно, Лондонському Гендель-фестивалі, Римському та Київському фестивалях бароко, фестивалях в Равенні, Болоньї, Пармі та Бейруті.

Раффаеле Пе – перший контртенор, якого було запрошено заспівати на «Арена ді Верона» в сценічній кантаті «Карміна Бурана» Карла Орфа у 2014-му і в 2015 роках (диригент Андреа Баттістоні).

Серед його нещодавніх успіхів – дебют на Глайнборському оперному фестивалі у головній партії в опері «Гіпермнестра» Ф. Каваллі (диригент Вільяма Крісті, режисер Грейам Вік), дебют в Карнегі-Холлі у Нью-Йорку під орудою Леонардо Гарсії Аларкона (у програмі – твори К. Монтеверді) та дебют на оперному фестивалі «Флорентійський музичний травень» в партії Ярба в опері «Покинута Дідона» Леонардо Вінчі.

Виступи Раффаеле Пе транслювали такі великі радіо- та телемовники, як BBC, MezzoTV, Culturebox, Radio France, RAI, Antena2 та Polskie Radio. Він записував диски в таких студіях, як Glossa, Harmonia Mundi, Arcana, Resonus Classics і ORF.

Співак є засновником і художнім керівником ансамблю La Lira di Orfeo, з яким в грудні 2015 року організував в Fondazione Cosway Lodi центр діалогу між ранньою музикою та сучасними культурами.

У жовтні 2018 року Раффаеле Пе дав концерт в Одеській Опері в складі ансамблю La Venexiana. Виступ було присвячено Міжнародному дню музики та 450-річчю від дня народження Клаудіо Монтеверді. 

Видео