ГоловнаРепертуарАрхів«Летючий голландець»

«Летючий голландець»

«Летючий голландець»

Ріхард Вагнер
Опера на 3 дії (виконується з одним антрактом)
Лібрето Ріхарда Вагнера

Тривалість з урахуванням антракту: 3 години

Керівник проекту – генеральний директор Донбас Опери, заслужений діяч мистецтв України Василь Рябенький
Режисер-постановник – Мара Курочка (Німеччина)
Диригент-постановник – народний артист України Василь Василенко, Михайло Синькевич (Маріїнський театр)
Хормейстер-постановник – народна артистка України Людмила Стрельцова
Художники-сценографи – Момме Хінріхс и Торге Мьоллер (Німеччина)
Художник по костюмах – Юлія Харттунг (Німеччина)
Художні консультанти проекту – художній керівник Донбас Опери, народний артист України Вадим Пісарєв; директор компанії Pro Musica Classic Александер Янков (Швейцарія)
Диригент – Михайло Синькевич (Маріїнський театр)


Про оперу

«Летючий Голландець» – одна з перших опер Ріхарда Вагнера. Вона була написана за його власним лібрето та побачила світ у Дрездені в 1843 році.

Існувало безліч варіантів легенди про Летючого Голландця, перш ніж Вагнер кристалізував їх у свою оперу. Вальтер Скотт, будучи дослідником старовини, стверджував, що легенда ця заснована на історичному факті. Один вбивця взяв на борт свого корабля вантаж золота, під час плавання здійнялася буря, і всі порти виявилися закритими для корабля. Цей переказ, а також марновірство моряків, що зустріч з цім кораблем приносить невдачу, з часом обросли барвистими подробицями. Подейкували, що раз на сім років капітан може причалити до берега і залишитися там, допоки не знайде жінку, яка буде віддана йому до самої смерті.

Ідея використати цей сюжет для опери прийшла Вагнеру під час сильного шторму, в який він потрапив під час подорожі зі Східної Пруссії до Англії. Плавання, що зазвичай тривало близько семи днів, на цей раз розтягнулося на три тижні. Вітер прибив судно до скандинавського берега біля одного з рибальських сіл, і вигуки матросів, що звучать в опері, композитор, ймовірно, почув саме там: потрійне відлуння котилося по фіорду від кручі до стрімчака.

Кілька тижнів потому в Парижі, зазнаючи фінансових труднощів, Вагнер приніс лібрето «Летючого Голландця» директору паризької Гранд Опера. «Ми ніколи не будемо виконувати музику якогось невідомого німецького композитора, – сказав той. – Так що не має сенсу і писати її». Але, отримавши п'ятсот франків, Вагнер відправився додому... писати оперу.

Сьогодні «Летючий Голландець» входить до репертуару всіх німецьких, а також багатьох інших оперних театрів світу. 

Оригінальне режисерське трактування та особливості сценографії

Старовинна сімейна фотографія. На перший погляд всі щасливі. Але мить – знімок «оживає» і розсипається, наче пазл. Один за одним йдуть члени сім'ї. У чому ж справа? Зенту змушують вийти заміж за Еріка, якого вона не любить. Але дівчина мріє про романтичного героя – Голландця. Не в силах змиритися з долею, Зента вбиває себе, і подальші події – прибуття в порт кораблів її батька Даланда і Летючого Голландця, зустріч з Голландцем, палкі зізнання Еріка, і, нарешті, руйнування прокляття блукаючого корабля – розвиваються, як передсмертний сон героїні .

Режисер-постановник Мара Курочка дещо змінила лібрето: «В оригінальному варіанті це історія про нещасливе кохання, в фіналі якої головна героїня Зента, щоб довести свою вірність Голландцю, зводить рахунки з життям, кинувшись зі скелі.

Я розповідаю «Голландця», як неспокійний сон Зенти. Це дуже близько до музичної концепції Вагнера. З одного боку, це відтворює дух часу, передає схильність Зенти до відчуженості та галюцинацій, а з іншого – створює фон для розвитку фантастичного. З-під ліжка Зенти виходять її марення. Простирадло розпливається по всій сцені, перетворюючись на море. Море вливається у двері чи розгортається з костюма. Б'ються хвилі, під якими ховається безодня... Поверхня моря приховує невисловлені бажання, страхи, надії та злочини. Вони то з'являються, як віддзеркалення, на поверхні, то примарно виникають на фоні, як неприкаяні душі, і накривають все, що відбувається на сцені.

Уві сні Зенти ми переживаємо події, що відбуваються, з її емоційної точки зору. Перед нами постає обмежений, меркантильний, ворожий і черствий світ, в якому правлять батько Зенти і Марі. Зента мріє про Голландця і бачить у ньому вигадану споріднену душу.

Це не перша моя постановка Вагнера. Для мене було важливо відшукати те, що бентежило людей у той час, і провести паралель із сучасним світом».

Особливості сценографії

За допомогою унікального сучасного відеопроектора BARCO сценографи Торге Мьоллер і Момме Хінріхс створили ілюзію корабля, що пливе по хвилях, бурхливого моря і підводного світу. Містичну атмосферу опери передає відеопроекція, а всю сцену закриває величезний похилий поміст – імітація корабельної палуби. Конструкція зафіксована під кутом для створення 3D-ефекту. Максимальна висота помосту становить 2 метри. 

Виконавці 6 вересня

ГОЛАНДЕЦЬ – Андреас Макко, бас-баритон (Німеччина)

Навчався музиці у Штутгартській консерваторії, потім – вокалу в музичних академіях у Франкфурті та Відні. Працював у Штатсопері Ганновера, у Франкфуртській і Боннській операх. З 2004 року Андреаса Макко запрошують за контрактом провідні європейські театри.

Виконує партії:

Гурнеманца («Парсіфаль» Ріхарда Вагнера); 
Фазольта, Фафнера, Вотана («Золото Рейну» Ріхарда Вагнера);
Вотана («Валькірія» Ріхарда Вагнера);
Голландця та Даланда («Летючий Голландець» Ріхарда Вагнера);
Зарастро («Чарівна флейта» Вольфганга Амадея Моцарта);
Лепорелло, Дон Жуана і Командора («Дон Жуан» Вольфганга Амадея Моцарта);
Фігаро і Бартоло («Весілля Фігаро» Вольфганга Амадея Моцарта);
Коллена («Богема» Джакомо Пуччіні);
Фараона («Аїда» Джузеппе Верді);
Філіпа II («Дон Карлос» Джузеппе Верді);
Спарафучіле («Ріголетто» Джузеппе Верді);
інші партії та номери.

Брав участь у міжнародних музичних фестивалях у Байройті (Німеччина) і Зальцбурзі (Австрія).

Працював з такими всесвітньо відомими диригентами як Клаудіо Аббадо, Джузеппе Сінополі, Франц Вельзер-Мьост, Зубін Мета, а також режисерами Стефаном Брауншвейгом і Робертом Вілсоном.


ДАЛАНД – Вальтер Фінк, бас (Австрія)

Навчався у Відні по класу вокалу. Магістр філології. Дебютував на оперних сценах Дорнбірна і Санкт-Пьольтена. У 1978 році був запрошений у Віденську Штатсоперу. З 1982 року – соліст театру Бремена, де дебютував у партії Барона Окса у «Кавалері троянд» Ріхарда Штрауса. Виступав в Угорщині, Німеччині, Італії, Фінляндії, США (Metropolitan Opera) та інших країнах світу. З 1991 року – соліст Віденської Штатсопери та Фольксопери. У 2001 році отримав звання камерного співака Республіки Австрія. 

Виконує партії:

Фафнера («Золото Рейну» Ріхарда Вагнера); 
Даланда («Летючий Голландець» Ріхарда Вагнера);
Зарастро («Чарівна флейта» Вольфганга Амадея Моцарта);
Коллена («Богема» Джакомо Пуччіні),
Дона Базіліо і Бартоло («Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні);
Фальстафа в однойменній опері Джузеппе Верді
інші партії та номери.


ЗЕНТА – Леся Алєксєєва, сопрано (Національна опера України)

Лауреат Міжнародного конкурсу молодих вокалістів ім. Ріхарда Вагнера (Австрія, 2001 р. – І премія; 2002 р. – ІІ премія), дипломант Міжнародного конкурсу вокалістів ім. Юліана Гаярре (Іспанія, Памплона, 2004 р.).

Закінчила Національну музичну академію України ім. Петра Чайковського, Університет музики та театрального мистецтва (Австрія, 2007 р., клас проф. Клаудії Рюггеберг). У 2008 році пройшла стажування в Оперному театрі Тревізо (Італія) у Реджини Реснік. З 2011року – солістка Національної опери України. 

Виконує партії:

Донни Ельвіри («Дон Жуан» Вольфганга Амадея Моцарта); 
Вітеллії («Милосердя Тіта» Вольфганга Амадея Моцарта);
Дорабелли («Так чинять усі» Вольфганга Амадея Моцарта);
Чіо-Чіо-сан («Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні);
Сантуцци («Сільська честь» Пьєтро Масканьї);
 Мерседес («Кармен» Жоржа Бізе) та ін.

Гастролювала в Італії, Німеччині, Австрії, Польщі, Великій Британії, Бельгії, Латвії та інших країнах.


ЕРІК – Віталій Козін, тенор (Донбасс Опера)

Закінчив Київську національну музичну академію України ім. Петра Чайковського. Працював у Кримському академічному українському музичному театрі, у Київському театрі оперети. З 2010 року – соліст Донецького національного академічного театру опери та балету ім. Анатолія Солов’яненка.

Виконує партії: 

Рудольфа («Богема» Джакомо Пуччіні); 
Пінкертона («Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні);
партію тенора в Реквіємі Джузеппе Верді;
інші партії та номери.


ДИРИГЕНТ – Михайло Синькевич (Маріїнський театр)

Закінчив Санкт-Петербурзьку державну консерваторію ім. Миколи Римського-Корсакова (клас проф. Іллі Мусіна). Працював у Національному академічному Большому театрі опери та балету Республіки Білорусь. У 2000 році став запрошеним диригентом Маріїнського театру.

Диригує операми:

«Золото Рейну», «Валькірія», «Летючий Голландець» Ріхарда Вагнера;
«Пікова дама» Петра Чайковського;
«Садко» Миколи Римського-Корсакова;
«Руслан і Людмила» Михайла Глінки;
«Лючія ді Ляммермур» Гаетано Доніцетті;
«Бал-маскарад», «Сила долі», «Дон Карлос», «Аїда», «Макбет» Джузеппе Верді;
«Мадам Баттерфляй» і «Турандот» Джакомо Пуччіні;
 «Кармен» Жоржа Бізе та іншими.

У 2009 році дебютував у Новій національній опері Токіо, вперше в Японії виконавши оперу «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича. З оперною та балетною трупою Маріїнського театру виступав у Большому театрі в Москві, Метрополітен-опера, Королівському оперному театрі Ковент-Гарден, концертному залі Фестшпільхаус в Баден-Бадені та ін.

Постійно співпрацює з оперними театрами і симфонічними оркестрами Росії, України та зарубіжжя. 

Виконавці 7 вересня

ГОЛАНДЕЦЬ – Штефан Штолль, баритон (Німеччина)

Вивчав музикознавство і філософію у Мюнхені, композицію – в Берлінській вищій школі музики. Брав уроки з вокалу з Клаудією Едер, Маріанною Фішер-Купфер та Айке Вільм Шульте. З 1996 по 2000 роки працював у Державному театрі Котбусу (Німеччина), з 1998 року – у складі трупи Комічної опери в Берліні, де виконував партії Дона Бартоло («Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні), Балстроуда («Пітер Граймс» Бенджаміна Бріттена), Дона Пізарро («Фіделіо» Людвіга ван Бетховена). З 2009 по 2011 оки працював у трупі Баденського державного театру в Карлсруе. З 2005 році співає у театрах Німеччини та закордоном.

Виконує партії:

Голландця («Летючий Голландець» Ріхарда Вагнера); 
Тельрамунда («Лоенгрін» Ріхарда Вагнера);
Курвенала («Трістан та Ізольда» Ріхарда Вагнера);
Вотана та Альберіха («Золото Рейну» Ріхарда Вагнера);
Гунтера («Загибель богів» Ріхарда Вагнера);
Скарпіа («Тоска» Джакомо Пуччіні;
Фра Мелітоне («Сила долі» Джузеппе Верді);
Фальстафа в однойменній опері Джузеппе Верді);
Лепорелло («Дон Жуан» Вольфганга Амадея Моцарта);
Каспара («Вільний стрілець» Карла Марії фон Вебера);
Верховного жреця Дагону («Самсон і Даліла» Каміля Сен-Санса);
Томського («Пікова дама» Петра Чайковського);
інші партії та номери.


ДАЛАНД – заслужений артист України Юрій Алексійчук, бас (Донбасс Опера)

Закінчив Новосибірську державну консерваторію ім. Михайла Глінки.

Виконє партії: 

Дона Базіліо («Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні); 
Захарії («Набукко» Джузеппе Верді);
Рамфіса («Аїда» Джузеппе Верді);
Спарафучіле («Ріголетто» Джузеппе Верді);
Коллена («Богема» Джакомо Пуччіні);
Карася («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського;
партії баса в реквіємах Джузеппе Верді та Вольфганга Амадея Моцарта.

Гастролював в Італії, Іспанії, Німеччині, Швейцарії.

 


ЗЕНТА – заслужена артистка України Тетяна Плеханова, сопрано (Донбасс Опера)

Закінчила Донецьку державну музичну академію ім. Сергія Прокоф’єва. 

Виконує партії:

Норми в однойменній опері Вінченцо Белліні;
Аїди в однойменній опері Джузеппе Верді;
Дездемони («Отелло» Джузеппе Верді);
Аліси («Фальстаф» Джузеппе Верді);
Леонори («Трубадур» Джузеппе Верді);
Флорії Тоски («Тоска» Джакомо Пуччіні);
Чіо-Чіо-сан («Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні);
Турандот в однойменній опері Джакомо Пуччіні;
Кармен в однойменній опері Жоржа Бізе;
Недди («Паяци» Руджеро Леонкавалло);
Тетяни та Ларіної («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського);
Ярославни («Князь Ігор» Олександра Бородіна);
Гелени («Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича)
інші партії та номери.

Гастролювала в Італії, Іспанії, Німеччині, Швейцарії.


ЕРІК – Давід Йім, тенор (Німеччина)

Отримав музичну освіту у Південній Кореї. З 2003 по 2006 роки навчався в консерваторії Любека (Німеччина) у професорів Дж. Вагнера та Г. Бінге. Є лауреатом міжнародних вокальних конкурсів у Південній Кореї та Італії. З 1995 по 2000 роки працював у Державному театрі Південної Кореї, де блискуче виконав партії Фентона («Фальстаф» Джузеппе Верді), Дона Хозе («Кармен» Жоржа Бізе) та ін. У 2007 році дебютував у партії Дона Альваро в опері «Сила долі» Джузеппе Верді на сцені Державного театру німецького Бремена. У 2007 – 2008 роках виступав у Державному театрі Ганновера з партією Дона Карлоса в однойменній опері Джузеппе Верді. З 2008 року працює у Нюрнберзькому оперному театрі. 

Виконує партії:

Радамеса («Аїда» Джузеппе Верди); 
Ісмаїла («Набукко» Джузеппе Верді);
Герцога («Ріголетто» Джузеппе Верді);
Манріко («Трубадур» Джузеппе Верді);
Макдуфа («Макбет» Джузеппе Верді);
Коррадо («Корсар» Джузеппе Верді);
Каварадоссі («Тоска» Джакомо Пуччіні);
Еріка («Летючий Голландець» Ріхарда Вагнера).

Також співав партії тенора в симфонії №9 Людвіга ван Бетховена (з симфонічним оркестром Бамберга), в Stabat Mater Антоніна Дворжака, в «Пісні про землю» Густава Малера (з симфонічним оркестром Гамбурга) та ін.


ДИРИГЕНТ – Михайло Синькевич (Маріїнський театр)

Закінчив Санкт-Петербурзьку державну консерваторію ім. Миколи Римського-Корсакова (клас проф. Іллі Мусіна). Працював у Національному академічному Большому театрі опери та балету Республіки Білорусь. У 2000 році став запрошеним диригентом Маріїнського театру.

Диригує операми:

«Золото Рейну», «Валькірія», «Летючий Голландець» Ріхарда Вагнера;
«Пікова дама» Петра Чайковського;
«Садко» Миколи Римського-Корсакова;
«Руслан і Людмила» Михайла Глінки;
«Лючія ді Ляммермур» Гаетано Доніцетті;
«Бал-маскарад», «Сила долі», «Дон Карлос», «Аїда», «Макбет» Джузеппе Верді;
«Мадам Баттерфляй» і «Турандот» Джакомо Пуччіні;
«Кармен» Жоржа Бізе та іншими.

У 2009 році дебютував у Новій національній опері Токіо, вперше в Японії виконавши оперу «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича. З оперною та балетною трупою Маріїнського театру виступав у Большому театрі в Москві, Метрополітен-опера, Королівському оперному театрі Ковент-Гарден, концертному залі Фестшпільхаус в Баден-Бадені та ін.

Постійно співпрацює з оперними театрами і симфонічними оркестрами Росії, України та зарубіжжя. 

Видео