ГоловнаРепертуарОпери«Князь Ігор»Про оперу

Про оперу

Величні й трагічні образи билинного епосу завжди приваблювали Олександра Бородіна. У середині 1860-х років він задумав написати опери «Василіса Микулішна» та «Царева наречена». Але 18 квітня 1869 року під час зустрічі з Володимиром Стасовим композиторський вибір Бородіна був визначений. Саме Стасов запропонував звернутися до сюжету «Слова про полк Ігорів», прекрасної пам’ятки давньоруської літератури, створеної у XII столітті. Для шістдесятих років ХІХ століття було характерним підвищення інтересу до вітчизняної історії, і «Слово про полк Ігорів» привернуло до себе велику увагу російської громадськості. З’явились нові видання цієї літературної пам’ятки, нові переклади, наукові дослідження.

Невідомий автор «Слова» поетично розповідає про похід князя Ігоря Святославовича Новгород-Сіверського проти степових кочівників – половців. Увесь твір пронизаний патріотизмом. З великою любов’ю говориться в ньому про рідну землю та її захисників, з гострим болем – про біди Вітчизни, з радістю – про щасливе повернення Ігоря з полону.

Бородіну, як і іншим учасникам гуртка композиторів «Могутня кучка», ідея «Слова», його народний дух і поетика були особливо близькі. За словами Олександра Порфировича, сюжет припав йому «страшенно до душі», він повністю відповідав його прагненню до широких епічних картин і богатирських образів, його інтересу до Сходу.

З ґрунтовністю вченого Бородін вивчив велику кількість матеріалів, наданих йому Стасовим: літописи, історичні повісті, дослідження, російські епічні пісні, східні наспіви, записані у середньо-азійських народів та у нащадків давніх половців, які проживали в Угорщині. Аби глибше пройнятися духом старовини, Бородін побував під Курськом, в околицях Путивля.

Лібрето і музика «Князя Ігоря» писались Бородіним одночасно. В лібрето увійшли навіть окремі фрагменти справжнього тексту «Слова про полк Ігорів», але, з огляду на особливості оперного жанру, Бородін був змушений дещо відступити від літературного джерела.

Зокрема, випали такі епізоди, як битва русичів з половцями і «золоте слово» великого князя Київського Святослава. Але ідею захисту рідної землі та її єдності композитор яскраво виразив в центральних образах опери, і насамперед – в образі Ігоря. Ще більше, ніж це зроблено в «Слові», в опері обійдені слабкі сторони натури Ігоря Святославовича – його легковажність, самовпевненість, прагнення до особистої слави. Бородін намалював, по суті, новий, бездоганно позитивний образ полководця і правителя, у якому поєднались кращі риси усіх руських князів, описаних в «Слову про полк Ігорів».

Опера писалась протягом 18 років, але у 1887-му композитор помер і твір залишився незакінченим. За записами Бородіна роботу завершили його друзі і однодумці Олександр Глазунов та Микола Римський-Корсаков.

О. Глазунов по пам’яті відновив увертюру, яку він чув в авторському виконанні на фортепіано, закінчив і оркестрував третю дію. М. Римський-Корсаков оркестрував пролог, першу, другу, четверту дії та половецький марш.

Незважаючи на те, що була оркестрована більша частина музики (частина якої зовсім не була записана), Римський-Корсаков наполіг на тому, що «Князь Ігор» – «повністю опера Олександра Порфировича Бородіна».

Прем’єра «Князя Ігоря», яка відбулася 23 жовтня 1890 року на сцені Маріїнського театру, мала великий успіх. Опера увійшла до репертуару столичних і найбільших провінційних театрів Росії, а 1899 року була поставлена в Празі. Величезне враження склала музика опери у 1907 році в паризькому театрі Гранд-опера на організованому Сергієм Дягілєвим Першому Російському історичному концерті з участю Федора Шаляпіна в партії князя Галицького. Відтоді опера Олександра Бородіна «Князь Ігор» звучить на багатьох сценах світу, залишаючись одним з кращих зразків російської оперної класики.

Прем'єра нинішньої постановки в Одеському Національному академічному театрі опери та балету пройшла 3, 5 та 9 липня 2011 року. 


Видео

    Грудень, 2016

    ПнВтСрЧтПтСбНд
       12345678910111213141516171819202122232425262728293031