«Пікова дама»

ГоловнаРепертуарОпери«Пікова дама»

«Пікова дама»

«Пікова дама»

Петро Чайковський
Лібрето Модеста Чайковського 
за мотивами однойменної повісті Олександра Пушкіна
Опера на 2 дії
У режисерській версії Олександра Тітеля

Тривалість вистави з урахуванням антракту: 3 години

Режисер-постановник – народний артист Росії Олександр Тітель 
Диригент-постановник – народний артист Республіки Молдова Олександру Самоїле 
Художник-постановник – заслужений діяч мистецтв Росії Станіслав Морозов
Художник по костюмах – Олена Степанова 
Балетмейстер-постановник – заслужений артист Росії Юрій Васюченко 
Хормейстер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко 
Хормейстер дитячого хору «Перлини Одеси» – Лариса Гарбуз


Члени постановчої групи

Концертмейстери - Марина Маринич, Наталія Русіняк, Вероніка Струк, Лариса Хороленко
Художник зі світла - В'ячеслав Ушеренко
Зав. художньо-постановочної частини - Віктор Янчук
Начальник машинно-декораційного цеху - Віктор Мелешко
Художники-гримери - Олена Васильчик, Євгенія Галенко


Головний диригент театру - народний артист Республіки Молдова Олександру Самоїле
Головний режисер театру - Оксана Тараненко
Головний хормейстер театру - заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко
 

 

Про режисера Олександра Тітеля

Режисер-постановник, народний артист Росії (1999),
лауреат Державної премії СРСР (1987), професор.

У 1980 році закінчив ГІТІС ім. Анатолія Луначарського (нині – Російська Академія Театрального Мистецтва) по класу народного артиста РРФСР Льва Михайлова (спеціальність «оперна режисура»).

Після навчання був запрошений на посаду головного режисера Свердловського (нині – Єкатеринбурзького) державного академічного театру опери та балету, де пропрацював 11 сезонів. «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, «Пророк» Володимира Кобєкина, «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха були кращими виставами, котрі створили режисер Олександр Тітель і диригент Євген Бражник на сцені театру.

З 1991 року Олександр Тітель є художнім керівником і головним режисером оперної трупи Московського академічного музичного театру ім. Костянтина Станіславського і Володимира Немировича-Данченка.

Здійснені ним постановки оперних спектаклів «Богема» Джакомо Пуччіні (1997), Così fan tutte («Так чинять усі») Вольфганга Амадея Моцарта (2007), «Гамлет (датський) (російська) комедія» Володимира Кобєкина (2010) удостоєні Національної театральної премії Росії «Золота маска» за кращу режисуру.

Олександр Тітель здійснив близько 50 постановок в Росії та за кордоном. Зокрема, це російська оперна класика («Руслан і Людмила» Михайла Глінки, «Казка про царя Салтана», «Золотий півник», «Майська ніч», «Ніч перед Різдвом» Миколи Римського-Корсакова, «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського, «Катерина Ізмайлова» Дмитра Шостаковича, «Заручини в монастирі», «Гравець», «Війна і мир» Сергія Прокоф'єва) і шедеври західноєвропейських комопзіторов («Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні, «Травіата», «Ернані» та «Набукко» Джузеппе Верді, «Богема» Джакомо Пуччіні, «Летюча миша» Йоганна Штрауса, «Сільська честь» П'єтро Масканьї , «Паяци» Руджеро Леонкавалло, «Кармен» Жоржа Бізе).

З 1992 року Олександр Тітель веде активну педагогічну діяльність на факультеті музичного театру Російської академії театрального мистецтва. Спектаклі, що поставили під його керівництвом випускники вузу, були включені до репертуару Московського академічного музичного театру. 

Дія перша

Перша картина. Петербург. Літній сад.

Офіцери Сурін і Чекалінський стурбовані поведінкою свого приятеля Германа, який щовечора приходить до грального дому, але не грає.

У сад приходять Герман і граф Томський. Герман зізнається, що закоханий у дівчину, імені якої він не знає. Та йому відомо, що вона спадкоємиця багатого знатного роду і тому не може бути його дружиною.

До компанії офіцерів приєднується князь Єлецький, котрий повідомляє про своє швидке одруження. Герман розпитує його про наречену. Єлецький вказує на Лізу, що супроводжує Графиню під час прогулянки.

Герман вражений – саме наречена князя є його коханою.

Томський розповідає містичну історію про таємницю трьох карт, яку граф Сен-Жермен колись повідав Графині, пристрасній картярці. Безпрограшні карти допомогли «московської Венері» повернути її статок, але плата за таємницю – смерть від «третьего, кто, пылкою страстью горя», прийде до неї взнати ці карти.

Літній сад спорожнів. Починається гроза, але буря не страшить Германа – він клянеться, що Ліза буде належати йому, або він помре.

Друга картина. Кімната Лізи у домі Графині.

До Лізи завітали подруги. Після того як вони пішли, дівчина повіряє ночі свою таємницю: вона закохана у незнайомця.

Несподівано на балконі з’являється Герман. У ньому вона впізнає свого обранця. Чоловік освідчується Лізі у коханні. Лунає владний стукіт у двері – Графиня сама прийшла до Лізи дізнатися причину шуму, який порушив її спокій. Герман встигає сховатися. Побачивши Графиню, молодий чоловік вирішує, що повинен дізнатися таємницю трьох карт. На мить кохання до Лізи відступає перед бажанням дізнатися таємницю виграшу. Графиня йде, і Герман знову розповідає Лізі про своє кохання. Дівчина, підкорена силою його почуття, відповідає взаємністю.

Третя картина. Бал.

Єлецький, стривожений холодністю Лізи, запевняє її у своєму коханні. Але Ліза ухиляється від розмови.

Ліза дає Герману ключа від потайних дверей будинку Графині. Шлях до кімнати дівчини проходить через спальню Графині. Герману здається, що сама доля допомагає йому дізнатися про три заповітні карти. 

Дія друга

Четверта картина. Спальня Графині.

Одержимий бажанням дізнатися таємницю трьох карт, Герман вирішує залишитися у спальні та домогтися від Графині відповіді.

Графиня повертається з балу та згадує минуле – блискучі бали у Парижі, успіх і визнання. Раптово з’являється перед нею Герман і просить відкрити йому таємницю, але Графиня мовчить. Герман погрожує пістолетом і вимагає назвати заповітні карти. Графиня вмирає.

Близький до безумства, Герман не чує докорів Лізи, яка з’являється у кімнаті – зі смертю Графині руйнуються його надії на щастя.

П’ята картина. Кімната Германа у казармах.

Він читає листа від Лізи, в якому вона призначає йому побачення на набережній.

Думки про померлу Графиню переслідують Германа. У маренні йому являється її привид. Він наказує Герману одружитися з Лізою та називає йому три виграшні карти – трійку, сімку, туз...

Шоста картина. Набережна Зимової канавки. Ліза сподівається, що Герман розвіє її підозри у навмисному вбивстві Графині. З’являється Герман. На мить їй здається, що вони найщасливіші в світі. Але, одержимий думкою про три карти, Герман відштовхує Лізу та біжить до грального дому. Ліза кидається у воду.

Сьома картина. Гральний дім.

У розпалі гри з’являється Герман. Двічі поспіль він пропонує великі ставки і виграє. Гра триває. Цього разу проти Германа грає князь Єлецький. Та замість безпрограшного туза у руках Германа опиняється дама пік. Герману ввижається привид Графині. Чоловік не в змозі перенести потрясіння. У божевіллі Герман вистрілює в себе. В останню мить життя Герману являється образ Лізи. З її ім’ям на вустах він помирає. 

Дійові особи та виконавці

ГЕРМАН (тенор) – заслужений артист України Валерій Бендеров, Микола Суббота
ЛІЗА (сопрано) – Ганна Літвінова, Інга Мартинова, Наталія Павленко
ГРАФИНЯ (меццо-сопрано) – народна артистка України Валентина Васильєва, заслужена артистка України Тетяна Спаська, заслужена артистка України Олена Стародубцева
ГРАФ ТОМСЬКИЙ (в інтермедії - ЗЛАТОГОР) (баритон) – Олександр СтрюкІван Фляк, Вадим Черніговський
КНЯЗЬ ЄЛЕЦЬКИЙ (баритон) – заслужений артист України Віктор Мітюшкін, Василь Добровольский, Олександр Стрюк
ЧЕКАЛІНСЬКИЙ (тенор) – Сергій Красних, Дмитро Михеєв, Валерій Регрут, Андрій Перфілов
СУРІН (бас) – Дмитро Павлюк, Дмитро Себов, Віктор Шевченко  
ЧАПЛИЦЬКИЙ (тенор) – Сергій Красних, Андрій Перфілов  
НАРУМОВ (бас) – Дмитро Себов
ПОЛІНА (в інтермедії МИЛОВЗОР) (контральто) – Марина Годулян, Катерина Цимбалюк, Таїсія Шафранська
ГУВЕРНАНТКА (меццо-сопрано) – Зореслава Долга, Наталія Каданцева, Ірина Репетій
МАША (сопрано) – Аліна Ворох, Анастасія Голуб, Надія Сичук
ПРИЛЕПА (сопрано) – Аліна ВорохАнастасія ГолубНадія Сичук
РОЗПОРЯДНИК (тенор) – Дмитро Михеєв, Віктор Музичко, Андрій Перфілов

Танці в інтермедії:

СПОКУСНИК - Віктор Пелих, Ростислав Янчишен
Катерина Бартош, Людмила Грекова, Поліна Єлфімова, Лілія Іванова, Ганна Тютюнник, Марія Фесенко, Олена Ярчук, Станіслав Варанкін, Іван Кондрат'єв, Олександр Коряковський, Олександр Костенко, Іоанн-Маріан Нагорний

Виконавці в найближчій виставі

Склад виконавців 11 грудня:

  • ГЕРМАН (тенор) - заслужений артист України Валерій Бендеров
  • ЛІЗА (сопрано) - Юлія Терещук
  • ГРАФИНЯ (меццо-сопрано) - заслужена артистка України Тетяна Спаська
  • ГРАФ ТОМСЬКИЙ (в інтермедії - ЗЛАТОГОР) (баритон) - Іван Фляк
  • КНЯЗЬ Єлецький (баритон) - Гаррі Гукасян
  • Чекалінський (тенор) - Валерій Регрут
  • СУРЫІН(бас) - Віктор Шевченко
  • ЧАПЛИЦЬКИЙ(тенор) - Сергій Червоних
  • НАРУМОВ (бас) - Сергій Узун
  • ПОЛИНА (в інтермедії - Миловзор) (контральто) - Катерина Цимбалюк
  • ГУВЕРНАНТКА (меццо-сопрано) - Ірина Репетій
  • МАША (сопрано) - Надія Сичук
  • Прилепа (сопрано) - Надія Сичук
  • Розпорядник - Выктор Музичко

Диригент - народний артист Республіки Молдова Олександру Самоїле

Преса - про виставу

Одеське облрадіо: «Зустріч для вас – опера «Пікова дама»

Ефір від 20 жовтня 2013 року. Автор і ведуча – Ірина Сечковська.

Слухати


Газета «Вечірня Одеса»: «Пікова дама» знову на одеській сцені

«Одеський національний академічний театр опери та балету провів дві прем'єрні вистави опери Петра Ілліча Чайковського «Пікова дама». Ця перлина оперної класики в різних прочитаннях виникає в репертуарі нашого театру».

Читати повністю


Клуб журналістів «ЯТЬ»: Повернення « Пікової дами»: три карти та трохи містики

«Здається, що вся ця історія – не більш ніж злий жарт, партія в штоссе, що розіграна виконавцями волі Бога, які замість карт використовували долі Лізи, Германа, Графині».

Читати повністю


«Одеський вісник»: «Рок мечет, я играю...»

«Прем'єра « Пікової дами» на одеській сцені аж ніяк не стала черговою банальною ілюстрацією класичного твору. Театр, зберігши професійні канони, запропонував шанувальникам опери сучасне прочитання і Чайковського, і Пушкіна».

Читати повністю


OperaNews.Ru: «Ненафталіна класика»

«У виставі Тітеля практично немає головоломок: це не ребус для інтелектуалів, але живий театр, де панує почуття, емоція, порив, одержимість – тобто всі необхідні компоненти опери Чайковського. Основні ходи режисури читаються вільно, змушуючи глядача зануритися в дивовижний світ опери, співчувати її героям – такі якості сьогодні рідко попадаються на оперній сцені, де панують хитромудрі загадки, які нічого не дають ні розуму, ні серцю. Постановка Тітеля щасливо уникає цієї моди, даючи собою прекрасний образ саме музичної режисури».

Читати повністю 


Радіо «Орфей»: Прем'єра «Пікової дами» в Одесі

Радіо «Орфей», Російський державний музичний телерадіоцентр. Автор і ведучий програми «Оперні пристрасті» Микола Рибінський - про прем'єру опери Петра Чайковського «Пікова дама» (режисерська версія народного артиста Росії Олександра Тітеля) в Одеському Національному академічному театрі опери та балету. Ефір від 10 листопада 2013 року.

Слухати

Видео